Лариса Рябокучка, CIPA, експерт

Необхідність експертизи. Види судових експертиз

Потреба в проведенні судової експертизи виникає у органів досудового слідства, суду, юридичних та фізичних осіб в процесі судового врегулювання господарських та цивільних спорів, кримінальних та адміністративних справ, а також в ході виконавчого провадження.

Види судових експертиз залежать від об’єктів досліджень, за якими потрібно отримати інформацію органам дізнання, досудового та судового слідства. До найбільш розповсюджених видів судових експертиз відносяться:

• криміналістична (почеркознавча, авторознавча, технічна експертиза документів, фототехнічна, матеріалів і засобів відеозвукозапису, портретна, трасологічна, баліс­тична, вибухових пристроїв, вибухових речовин і продуктів вибуху, матеріалів і речовин);
• біологічна – дослідження об’єктів рослинного та тваринного походження, продуктів переробки;
• інженерно-технічна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, гірничотехнічна, пожежно-технічна, будівель­но-технічна, комп’ютерно-технічна) – дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди, технічного стану та деталей транспортних засобів, об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів, комп’ютерної техніки та програмних продуктів, обставин виникнення та поширення пожеж і дотримання вимог пожежної безпеки;
• економічна – дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, документів про економічну діяльність підприємств і організацій, документів фінансово-кредитних операцій;
• товарознавча – оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання;
• автотоварознавча – визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу, а також оцінка судноплавних засобів та літальних апаратів;
• оціночна – оцінка будівельних об’єктів та споруд, цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів;
• охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності – дослідження, пов’язані з літературними та художніми творами, комп’ютерними програмами і базами даних, винаходами, торговельними марками, комерційною таємницею;
• психологічна – особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки;
• та інші види експертиз (більш докладно – Інструкція № 53/5).

Судові експертизи проводяться атестованими судовими експертами, які є як співробітниками державних експертних установ, так і експертами, що не працюють у державних експертних установах. До експертів висуваються наступні вимоги: мати відповідну вищу освіту з кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста, пройти стажування та скласти іспит в кваліфікаційних комісіях за відповідними експертними спеціальностями. Після успішного складання іспиту претендент отримує Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Експертам, що не працюють у державних експертних установах, надано право на проведення таких видів експертиз:

• будівельно-технічна,
• економічна,
• товарознавча,
• автотоварознавча,
• експертиза у сфері інтелектуальної власності,
• автотехнічна з досліджень обставин дорожно-транспортних пригод, технічного стану транспортних засобів.

Підсумковим документом, в якому викладені результати проведеної експертизи, є висновок експерта, який є процесуальним документом та може бути використаний як доказ у справі.

Призначення експертизи

Експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

Судова експертиза призначається шляхом винесення ухвали колегіальним органом (наприклад, судом) або слідчим, суддею, прокурором, державним виконавцем шляхом винесення постанови.

У цивільному, господарському та адміністративному процесах судова експертиза призначається судом або суддею одноособово. При цьому кожна зі сторін має право заявити суду клопотання про призначення експертизи. У кримінальних справах експертизу призначає слідчий або суддя. При призначенні та проведенні експертизи у кримінальних справах обвинуваченого ознайомлюють із постановою про призначення експертизи. Судову експертизу може бути призначено як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду справи, а у кримінальних6 справах – як на стадії досудового слідства, так і в процесі судового розгляду справи.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві на позовну заяву або в окремому письмовому клопотанні сторони. Суд розглядає питання та виносить постанову про призначення експертизи. При цьому суд не зв’язаний пропозиціями осіб, які беруть участь у справі, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи. Якщо суд відхиляє питання або відмовляє в призначенні експертизи, він повинен мотивувати таке відхилення. Суд не має права відмовити в призначенні експертизи, якщо клопотання про її призначення заявляються обома сторонами. Також чинне законодавство не надає права суду відмовити у призначенні судової експертизи учасникам процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з’ясування відповідних питань спеціальні знання.

Сторони процесу в цивільних, господарських, адміністративних справах, а також обвинувачений у кримінальних справах мають право:

• просити провести експертизу у відповідній судово-експертній установі;
• просити про призначення експерта з числа вказаних осіб;
• заявити відвід експерту;
• просити про постановку перед експертизою додаткових питань;
• давати пояснення експерту;
• пред’являти додаткові документи;
• ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновком експерта після закінчення експертизи;
• заявляти клопотання про призначення нової, повторної, додаткової, комісійної або комплексної експертизи.

У справах про адміністративні правопорушення експертиза призначається посадовою особою або органом, у провадженні якого перебуває справа.

У всіх видах справ право призначити судову експертизу має також прокурор.

У виконавчому провадженні судова експертиза призначається державним виконавцем із власної ініціативи або за заявами сторін.

Судову експертизу має право призначити апеляційний суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції таким правом не наділений, оскільки не може збирати докази. При призначенні експертизи суд зупиняє провадження у справі на термін, необхідний для виконання експертизи.

Відповідно до Закону «Про судову експертизу» та процесуального законодавства, проведення експертизи може бути доручено державній експертній установі або конкретній особі, яка володіє спеціальними знаннями. Якщо проведення експертизи доручається судовому експерту, суд зобов’язаний пересвідчитись у повноваженнях фахівця та наявності в нього кваліфікаційного свідоцтва. Призначаючи експертизу державній установі, суд повинен упевнитись у можливості її проведення такою установою.

Особа набуває права та несе обов’язки експерта після оголо­шення (вручення) їй ухвали або постанови про призначення експертизи та попередження про відповідальність.

Не можуть розглядатись як висновок експерта такі документи, як аудиторський висновок, акти ревізії, калькуляції, висновки інших спеціалістів, навіть якщо вони надані на запит суду, адвоката, сторони. За необхідності з’ясування зазначених у таких документах обставин судом може бути призначена експертиза.

Підстави для відводу судового експерта

Експерт не може брати участі у розгляді справи, якщо він особисто, прямо чи побічно зацікавлений у результаті розгляду справи. Крім того, експерт не може брати участі у розгляді справи, наприклад, якщо:

• він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;
• проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді справи в адміністративному провадженні;
• якщо він знаходиться в родинних стосунках з особами, які беруть участь в судовому процесі.

При наявності даних обставин експерт повинен заявити самовідвід. Також з даних обставин експерту може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.

Відвід має бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку провадження у справі.

Права та обов’язки експерта

Експерт, як і будь-який учасник цивільного, господарського, кримінального та адміністративного процесів, має відповідні процесуальні права та обов’язки. Основними з обов’язків є такі: з’явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання, а у разі необхідності - роз’яснити його; забезпечити збереження об’єкта експертизи під час проведення дослідження. Експерту забороняється передоручати проведення експертизи іншій особі; збирати матеріали для проведення експертизи за власною ініціативою, спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, розголошувати відомості, що стали відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду або слідчого, про результати експертизи.

Права, надані експерту, передбачають можливість знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження, заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів, бути присутнім при проведенні допитів та інших процесуальних дій, та ставити питання особам, які беруть участь у справі, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом до суду.

Висновок експерта і його використання в судовому процесі

Висновки експертів по цивільним, адміністративним та кримінальним справам надсилаються до суду або органу, яким була призначена судова експертиза, в одному примірнику без ознайомлення сторін, а у господарському провадженні копії надаються сторонам.

Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, інформацію про експерта (ім’я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада), підставу проведення експертизи, поставлені експерту питання, проведене дослідження, зроблені висновки і обґрунтовані відповіді на питання. Також експерт у висновку обов’язково зазначає, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов’язковим і не має заздалегідь встановленої сили і переваги щодо інших доказів, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку. На практиці така правова норма14 означає, що особа, яка призначила експертизу, повинна мати спеціальні знання та практичний досвід у відповідній експертній спеціальності, щоб обґрунтувати відмову від висновку експерта. Тому проведення експертизи часто має вирішальне значення для справи, і передбачає високий рівень відповідальності експерта за надані висновки.

За матеріалами сайту "Незалежний АУДИТОР"