Практичні поради судового експерта щодо змісту «Положення про інформаційну систему, інтелектуальну власність, конфіденційну інформацію та комерційну таємницю Суб’єкта господарювання»

Онищенко Л. А., судовий експерт

Із 1 січня 2012 року, згідно з нормами ст. 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон «Про бухоблік»), публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, що провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (далі – МСБО). Останні застосовуються у випадках, якщо вони не суперечать Закону «Про бух­облік» та офіційно оприлюднені.

Тексти Міжнародних стандартів фінансової звітності, включаючи МСБО та Тлумачення, видані Радою з МСБО зі змінами станом на 1 січня 2012 року, висвітлені на сайті Міністерства фінансів України. За поданою інформацією, Фонд комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі – ФКМСБО) відмовився від права відстоювати свої авторські права на Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку на території нашої держави, за винятком тих випадків, коли на це є згода суверена. Водночас електронний ресурс Мінфіну не містить роз’яснень стосовно «згоди суверена» та строку відмови від права ФКМСБО захищати власні авторські права в України.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» (далі – МСБО №38) зайвий раз підтверджує, що проблеми визнання активом об’єкту права інтелектуальної власності (далі – ОПІВ) не можна відривати від правових механізмів охорони ОПІВ, оскільки останні є питаннями, пов’язаними з економічною безпекою кожної країни та суб’єкта господарювання.

Статтею 1107 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено перелік договорів, на підставі яких відбувається розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Так, в угоді в тому числі мають бути визначені сфера застосування об’єкта права інтелектуальної власності; конкретні права, що надаються за договором; способи використання зазначеного об’єкта; територія дії та термін, на який надаються права; розмір, порядок і строки внесення плати за використання об’єкта права інтелектуальної власності (ст.1109 ЦКУ). У разі недодержання письмової форми договору щодо розпорядження майновими правами на ОПІВ така угода є нікчемною.

Оскільки на сайті Міністерства фінансів відсутні пояснення «згоди суверена» та строку відмови від права ФКМСБО відстоювати свої авторські права на території України, наприклад, на Міжнародний стандарт фінансової звітності 4 «Страхові контракти», то при складанні фінансової звітності за міжнародними стандартами у національних публічних акціонерних товариств, банків, страховиків, підприємств, що провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів з 1 січня 2012 року, з’явилися ризики використання майнових прав інтелектуальної власності (плата за використання об’єкта права інтелектуальної власності за відсутністю «згоди суверена»).

Згідно з п. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суд (за відсутністю «згоди суверена» та на користь останнього) має право постановити рішення чи ухвалу про виплату ФКМСБО публічним акціонерним товариством компенсації у розмірі від 10 до 50 тис. мінімальних заробітних плат (станом на 1 січня 2012 року – від 10730,00 грн до 53650000,00 грн) замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Якщо справа розглядати­меть­ся відповідно до Кодексу адмініс­тра­­тивного судочинства, пуб­лічне акціонерне товариство за подан­ня до апеляційного адміністративного суду скарги на подібне рішення адміністративного суду має сплатити «50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми».

Зважаючи на норми ст. 54 Конституції, незрозумілим та гео­економічно небезпечним є той факт, що з набуттям чинності Закону України «Про судовий збір» за розгляд справи щодо порушення майнових прав інтелектуальної власності, на відміну від діючого до 1 листопада 2011 року законодавства, необхідно сплачувати судовий збір. Так, його сума за подання позовної заяви стосовно порушення майнових прав на ОПІВ до адміністративного суду дорівнює двом мінімальним заробітним платам (станом на 1 січня 2012 року – це 2146,00 грн); до господарського суду – шістдесяти мінімальним зарплатам (на 1 січня 2012 року це становить 64380,00 грн); до суду – трьом мінімальним заробітним платам (станом на 1 січня 2012 року це дорівнює 3219,00 грн).

Цілком імовірно, що рішенням суду сума збитку, завдана власнику майнових прав на ОПІВ, буде визнана меншою за 2146,00 грн (мінімальна сума судового збору). Практично подібне рішення свідчитиме, що, оплативши послуги адвоката (юриста) та судовий збір, власник майнових прав на ОПІВ – громадянин України не отримав гарантії захисту інтелектуальної власності, передбаченої ст. 54 Основного Закону держави. Можливо, цей висновок є невірним та позивачі – власники майнових прав інтелектуальної власності, відстоюючи свої права в тексті позову про відшкодування матеріальних збитків, повинні вказувати про звільнення від сплати судового збору, оскільки останні завдано внаслідок скоєння злочину, та залучати на свій бік прокуратуру.

Офіційне тлумачення дії Закону України «Про судовий збір» у справах з розгляду порушених питань майнових прав інтелектуальної власності згідно з рішенням Конституційного Суду поки що відсутнє. Водночас ні Міністерство фінансів, ні Державна податкова служба, регулюючи питання нематеріальних активів для бухгалтерського та податкового обліку (на відміну від Міноборони), не оприлюднили документів (наказів, розпоряджень тощо), якими були б затверджені Положення про патентно-ліцензійну, винахідницьку та раціоналізаторську роботу в системі Міністерства фінансів та структурі Податкової служби.

Майбутні економічні вигоди можна отримати від знання ринку та технічних знань. Суб’єкт господарювання конт­ролює ці плюси, якщо, наприклад, знання охороняються юридичними правами, такими як авторські права, обмеження торговельних угод (там, де це дозволено) або юридичними зобов’язаннями зберігати конфіденційність. Здатність контро­лювати майбутні економічні вигоди від нематеріального активу випливає з юридичних прав, які можна забезпечити в судовому порядку. Відсутність останніх означає брак конт­ролю Суб’єкта господарювання за стабільністю портфеля клієнтів (норми МСБО №38).

Навіть якщо в результаті експертних економічних досліджень щодо порушених майнових прав на ОПІВ судовим експертом буде складено висновок та визначена сума збитку, відсутність письмово викладених суб’єктом господарювання норм юридичних прав може стати причиною відмови суду в задоволенні позову. Прикладом вищезазначеної форми юридичних прав суб’єкта господарювання може стати «Положення про інформаційну систему, інтелектуальну власність, конфіденційну інформацію та комерційну таємницю», зміст якого пропонується читачам.

---

ПРОЕКТ

«СХВАЛЕНО»
рішенням Загальних зборів
власників у відповідності
до норм Статуту

«__»_____________20__ року

НАКАЗ №__

Про інформаційну систему,
інтелектуальну власність,
конфіденційну інформацію
та комерційну таємницю

З метою забезпечення раціонального використання комп'ютерного обладнання й оргтехніки, оптимізації функціонування телекомунікаційної мережі Суб’єкта господарювання «___» (далі – Підприємство), урегулювання доступу до інформаційних та електронних інформаційних ресурсів Підприємства, дотримання типових вимог до трудових договорів, які укладаються з працівниками Підприємства, з метою визначення порядку формування, зберігання та знищення електронних архівів Підприємства, а також з метою підвищення рівня захисту майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності та ефективності використання коштів на придбання комп'ютерного і мережевого обладнання, оргтехніки та програмних продуктів

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити «Положення про інформаційну систему, інтелектуальну власність, конфіденційну інформацію та комерційну таємницю» (далі – Положення), «Типовий строковий договір Підприємства» (далі – Типові вимоги) та акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності (далі – акт введення в господарський оборот) (див. додатки №№1-3).
2. Перевірка виконання вимог Положення здійснюється підрозділом інформаційних технологій Підприємства, фахівці якого протоколюють роботу кожного користувача в телекомунікаційній мережі Підприємства щодо дотримання вимог Положення на робочих місцях.
3. У разі порушення користувачем вимог Положення працівники підрозділу інформаційних технологій Підприємства можуть від'єднати засоби обчислювальної техніки користувача від телекомунікаційної мережі Підприємства або від інформаційних ресурсів Підприємства до з'ясування обставин порушення та прийняття відповідного рішення Керівника Підприємства. При цьому працівники підрозділу інформаційних технологій Підприємства мають скласти службову записку про виявлене порушення вимог цього Положення.
4. Особи, винні в порушенні Положення, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
5. ___________ забезпечити належну організацію обліку, зберігання та експлуатації засобів обчислювальної техніки і мережевого обладнання відповідно до вимог Положення.
6. Кожен працівник Підприємства, який використовує засоби обчислювальної техніки, зобов'язаний особисто ознайомитися з Положенням шляхом проставляння дати та особистого підпису на листі ознайомлення. Керівники структурних підрозділів Підприємства повинні забезпечити у місячний термін ознайомлення працівників Підприємства із Положенням.
7. Керівник кадрового підрозділу Підприємства у місячний термін має провести роботу з працівниками Підприємства щодо підписання та перепідписання трудових договорів з урахуванням норм Типових вимог.
8. Вимоги Положення щодо економічної, правової, конфіденційної, службової та секретної інформації Підприємства стосуються як співробітників Підприємства, так і власників Підприємства (або їх представників) та представників органів влади, що здійснюють перевірку діяльності Підприємства (в т.ч. філій та інших відокремлених підрозділів Підприємства).
9. Власники Підприємства (або їх представники) та/або представники органів влади, що здійснюють перевірку діяльності Підприємства (в т.ч. філій та інших відокремлених підрозділів Підприємства) не можуть працювати в телекомунікаційній мережі Підприємства під чужими іменами, адресами чи з реквізитами інших користувачів, оскільки доступ до інформаційної системи Підприємства, телекомунікаційної мережі та внутрішнього веб-порталу Підприємства забезпечуються через присвоєння кодів (паролів) доступу і які є інвентаризовані Підприємством як секретна інформація (комерційна таємниця) – об’єкт права інтелектуальної власності та на які інвентаризаційною комісією Підприємства складено акт введення в господарський оборот (див. додаток №3) відповідно до норм наказ Міністерства фінансів України від 22 листопада 2004 року №732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (далі – Наказ Мінфіну №732).
10. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Керівник
Підприємства _______________________ ПІБ
(підпис)

З наказом ознайомленні:
1. ___________________ (підпис, дата, номер трудового договору та ПІБ співробітника Підприємства);
2. ___________________ (підпис, дата, номер трудового договору та ПІБ співробітника Підприємства);
…

Додаток №1
до наказу №__
від «__»____________20__ року

Про інформаційну систему,
інтелектуальну власність,
конфіденційну інформацію
та комерційну таємницю

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ІНФОРМАЦІЙНУ СИСТЕМУ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ, КОНФІДЕНЦІЙНУ ІНФОРМАЦІЮ ТА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ТА МЕТА ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Цим Положенням регулюються відносини щодо інформаційної системи, об’єктів права інтелектуальної власності в рамках трудових договорів, які укладаються з працівниками Підприємства.
1.2. Положення дає визначення інформаційної системи Підприємства та правила і вимоги до інформаційної системи Підприємства; містить процедуру інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності; містить норми, що пов’язані з процедурою наймання (звільнення) службовця (співробітника) Підприємства.
1.3. Положення регулює майнові права Підприємства щодо об’єктів права інтелектуальної власності (в т.ч. комерційної таємниці), а саме:
• права на використання прав інтелектуальної власності;
• виключних прав дозволяти використання права інтелектуальної власності;
• виключних прав перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або передачі економічної, правової, конфіденційної, службової та секретної інформації;
• інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законодавством на певній території (Україна та поза її межами).

Розділ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

2.1. Здійснювати організаційні заходи, передбачені даним Положенням, враховуючи та дотримуючись змісту наступних термінів:

Автор – винахідник, автор промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції та інших об'єктів права інтелектуальної власності.

Винагорода – оплата інтелектуальної, творчої праці (у формі заробітної плати або у формі роялті) авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій та інших об'єктів права інтелектуальної власності на підставі трудового або цивільного договору.

Винахідницька робота – науково-дослідна діяльність щодо створення технологічних (технічних) рішень, які відповідають умовам патентоздатності, а також цілеспрямованої діяльності, що здійснюється з метою стимулювання створення та освоєння принципово нових об'єктів техніки з урахуванням останніх досягнень науки і техніки.

Виток інформації – результат дій, внаслідок яких інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї.

Відкрита інформація – сукупність рекламних, організаційних, технічних та інших даних, щодо яких не зазначено (письмово або голосом на носії) застереження «Інформація з обмеженим доступом».

Відтворення документа – виготовлення одного або більше примірників документа в будь-якій матеріальній формі, а також його запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер; при цьому відтворення документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю), від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства.

Відтворення первинного документа – виготовлення одного або більше примірників первинного документа в будь-якій матеріальній формі, а також його запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер; при цьому відтворення первинного документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю), від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства.

Власник комерційної таємниці – особа, якій належать майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю, зміст яких визначено Цивільним кодексом України.

Документ – матеріальний носій, що має реквізити та містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Допуск до комерційної таємниці – дозвіл власника комерційної таємниці на ознайомлення визначених ним осіб з інформацією, що становить комерційну таємницю, або дозвіл, отриманий на іншій законній підставі.

Економічна безпека – правові, адміністративні, організаційні, технічні та інші заходи по запобіганню випадкового чи навмисного розголошення економічної та/або податкової та/або правової інформації та відомостей, що мають відношення до документа та/або до первинного документа та його використання в межах, що перевищують посадові обов’язки, зазначені у додатку до строкового трудового договору.

Економічна інформація – сукупність будь-яких планових, нормативних, бухгалтерських, статистичних, договірних, оперативно-технічних, податкових відомостей та/або даних, які можуть бути доступними і зрозумілими для читання і збереження на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (файловий документ) та які виникають в процесі виробництва, збуту, торгівлі тощо; має лінійну форму (записується построково) в алфавітному, цифровому, алфавітно-цифровому або графічному вигляді; одні й ті ж самі вихідні дані економічної інформації використовуються багаторазово в різних управлінських та економічних розрізах для всіх структурних підрозділів Підприємства. До економічної інформації в т.ч. належать відомості про:
• права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);
• права користування майном (право тимчасового користування земельною ділянкою, права постійного користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

Електронний архів – сукупність організаційних, програмно-апаратних засобів (засобів обчислювальної техніки) для збереження електронних документів та інших даних в електронному вигляді. Електронний архів формується трьома способами:
• з окремих електронних документів, що утворюються в діяльності структурних підрозділів Підприємства, які формуються в електронні справи;
• за результатами роботи програмно-технічних комплексів автоматизації діяльності на Підприємстві, у тому числі шляхом протоколювання та архівуванням баз даних, створених шляхом використання ліцензійного та спеціально створеного для потреб Підприємства програмного забезпечення;
• за результатами роботи платіжних систем.

Електронний архів платіжних систем «Клієнт-Банк» та «Інтернет-Банкінг» – електронні документи та дані, що створюються програмно-технічним комплексом під час оброблення електронних документів і повідомлень у структурованому за правилами цього комплексу електронному вигляді та можуть бути переглянуті й роздруковані засобами цього комплексу. Електронний архів систем «Клієнт-Банк» та «Інтернет-Банкінг» є електронним архівом платіжної системи Підприємства, в якому накопичені електронні документи і дані, що створюються платіжною системою та автоматизованими робочими місцями під час оброблення електронних документів і повідомлень у структурованому за правилами цієї платіжної системи електронному вигляді та можуть бути переглянуті та роздруковані засобами цієї платіжної системи.

Захист інформації – сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї.

«Інтернет-Банкінг» – платіжна система Підприємства, програмне забезпечення якої дозволяє:
• здійснювати платежі, отримувати виписки по рахунку й оборотно-сальдові відомості за будь-який період в режимі on-line при наявності доступу до Інтернету;
• створювати довідники контрагентів та копіювати існуючі документи;
• здійснювати обмін документами з бухгалтерськими програмами;
• здійснювати реєстрацію необхідної кількості користувачів з різними рівнями повноважень, залежно від потреб Підприємства.

Інформаційна (автоматизована) система – організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

Інформаційний ринок – це система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу і купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг.

Інформаційний ресурс – відомості, матеріали та документи в будь-якому форматі, що отримуються, обговорюються, формуються, пересилаються, перетворюються, нагромаджуються, опрацьовуються, використовуються, систематизуються, відображаються і зберігаються (далі – циркулюють) в інформаційній системі Підприємства (у т.ч. в телекомунікаційній мережі, локальній електронній базі даних, платіжній системі тощо).

Інформаційно-телекомунікаційна система – сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Інформація – будь-які відомості ( в т.ч. твір, що є об’єктом авторського права) та/або дані матеріали та документи в будь-якому форматі, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (файловий документ), що отримуються, обговорюються, формуються, пересилаються, перетворюються, нагромаджуються, опрацьовуються, використовуються, систематизуються, відображаються і зберігаються (далі – циркулюють) в інформаційній системі Підприємства. Інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. До інформації з обмеженим доступом Підприємства відноситься економічна інформація, податкова інформація, правова інформація.

«Клієнт-Банк» – платіжна система Підприємства, програмне забезпечення якої дозволяє керувати рахунками в банку й отримувати всю поточну інформацію про рух коштів як з рахунками в національній, так і в іноземній валюті, а саме:
• протягом операційного дня банку відправляти платежі на списання;
• одержувати поточну інформацію про зарахування і списання коштів з рахунку;
• одержувати виписки про рух коштів по рахунку за попередній банківський день (заключні);
• одержувати повідомлення про нарахування на рахунок коштів із платіжної системи S. W. I. F. T.;
• одержувати курси валют Національного банку України.

Комерційна таємниця – секретна інформація, що є об’єктом права інтелектуальної власності. Комерційною таємницею Підприємства можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які, відповідно до закону, не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Конфіденційна інформація – є це відомості, що містить будь-який конфіденційний документ та які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих співробітників, власників (акціонерів) Підприємства і поширюються (в т.ч. обговорюються, складаються) лише в межах норм Статуту та/або виконання службових обов’язків та/або за письмовим дорученням Керівника Підприємства.

Конфіденційний документ – матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження, передавання у часі та просторі і на якому у будь-якій друкованій формі (штамп, печатка, колонтитул, визначення в окремому реченні тощо) зазначено «Конфіденційний документ».

Конфіденційність – дотримання правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів по запобіганню випадкового чи навмисного розголошення відомостей, що мають відношення до документа та його використання, в межах, що перевищують посадові обов’язки, зазначені у додатку до строкового трудового договору.

Користувач інформації в системі (далі – користувач) – фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку отримала право доступу до інформації в системі.

Криптографічний захист інформації – вид захисту інформації, що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо.

Ліцензія – дозвіл власника майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності на певних умовах.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю Підприємства є:
• право на використання комерційної таємниці;
• виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;
• виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;
• інші права, встановлені Законом.

Мережеві ресурси – апаратні та програмні засоби телекомунікаційної мережі, які забезпечують функціонування спеціалізованих складових (сервісів).

Моніторинг мережевих ресурсів – збір і структуризація інформації щодо апаратних та програмних засобів інформаційно-телекомунікаційної мережі.

Неправомірне використання комерційної таємниці – термін, що застосовується у значенні ст. 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Неправомірне збирання комерційної таємниці – термін, що застосовується у значенні ст. 16 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Несанкціоновані дії щодо інформації в системі – дії, що провадяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства та цього Положення.

Ноу-хау – непатентована практична інформація, що становить комерційну таємницю, отримана завдяки досвіду та випробуванням.

Обробка інформації в системі – виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів.

Оприлюднення (розкриття) документа – здійснена в межах посадових обов’язків або за письмовим наказом, складеним відповідно до норм Статуту підприємства, дія, що робить документ доступним для третіх осіб (в т.ч. без визначення меж кола таких осіб) шляхом опублікування, або публічного виконання, або публічного показу, або публічної демонстрації, або публічного сповіщення тощо; при цьому оприлюднення (розкриття) документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю), від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства. Оприлюднення (розкриття) документа в т.ч. є тимчасовим користуванням документа.

Оприлюднення (розкриття) первинного документа – здійснена в межах посадових обов’язків або за письмовим наказом, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства, дія, що робить первинний документ доступним для третіх осіб (в т.ч. без визначення меж кола таких осіб) шляхом опублікування, або публічного виконання, або публічного показу, або публічної демонстрації, або публічного сповіщення тощо; при цьому оприлюднення (розкриття) первинного документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю), від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства. Оприлюднення (розкриття) первинного документа в т.ч. є тимчасовим користуванням первинного документа.

Опублікування документа – випуск в обіг за письмовим договором або наказом, складеним відповідно до норм Статуту, виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників будь-якого документа у кількості, здатній задовільнити, з урахуванням характеру документа, розумні потреби користувачів, в т.ч. шляхом продажу, здавання в майновий найм, прокат, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може отримати документ з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором; при цьому опублікування документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю), від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства.

Опублікування первинного документа – випуск в обіг за письмовим договором або наказом, складеним відповідно до норм Статуту, виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників будь-якого первинного документа у кількості, здатній задовільнити, з урахуванням характеру первинного документу, розумні потреби користувачів, в т.ч. шляхом продажу, здавання в майновий найм, прокат, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може отримати первинний документ з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором; при цьому опублікування первинного документа не означає передачу майнових прав інтелектуальної власності на інформацію, що міститься в ньому (як за формою, так і за суттю) від Підприємства до користувача, якщо подібне не зазначено в договорі або в наказі, складеним відповідно до норм Статуту Підприємства.

Патентно-ліцензійна робота – невід'ємна частина науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що здійснюється з метою виявлення нових, корисних та економічного обґрунтованих, патентоздатних технічних рішень і технологій, забезпечення їх правової охорони (звіти про результати патентно-кон'юнктурних досліджень) та розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на ці об'єкти, а також здійснення ліцензійних операцій.

Первинний документ – документ для ведення бухгалтерського, статистичного, фінансового, управлінського обліку тощо, який містить відомості про господарську операцію підприємства та підтверджує її здійснення; може бути складеним на паперових або машинних носіях і повинен в т.ч. мати такі обов'язкові реквізити:
• назву документа (форми);
• дату і місце складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані (в т.ч. електронний цифровий підпис), що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів Керівник Підприємства письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає інвентаризаційну комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Плагіат – оприлюднення (опублікування) повністю або частково (в т.ч. в межах 10% від оригіналу) твору (об’єкта авторського права) Підприємства під іменем особи, яка не є власником майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, яким є цей твір.

Податкова інформація – сукупність відомостей і даних, що створені або отримані Підприємством у процесі поточної діяльності та необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України та Законом УРСР «Про державну податкову службу в Україні». Податкова інформація є невід’ємною частиною економічної інформації Підприємства. Податкова інформація не може бути об’єктом інформаційного ринку. Представники органів державної податкової служби під час проведення перевірок мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. При цьому до представників органів державної податкової служби та інших контролюючих, слідчих, судових органів тощо, що отримали право доступу для вивчення та перевірки первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів майнові права інтелектуальної власності Підприємства на інформацію не передаються на бездоговірній та безоплатній основі. Не передаються також майнові права інтелектуальної власності Підприємства на інформацію державним, контролюючим, слідчим та судовим установам, що отримали податкову інформацію Підприємства. Податкова інформація (за виключенням первинних документів, що застосовуються Підприємством у практичній діяльності й офіційно затверджені відповідними державними органами) є інформацією, носіями якої є конфіденційний документ.

Порушення цілісності інформації в системі – несанкціоновані дії щодо інформації в системі, внаслідок яких змінюється її вміст.

Порядок доступу до інформації в системі – умови отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації.
Порядок формування електронних архівів платіжних систем здійснюється відповідно до правил платіжних систем, які діють для цієї платіжної системи, а саме:
• структура та зміст електронних архівів за результатами роботи платіжних систем визначаються документами платіжної системи;
• технічні та технологічні умови зберігання і користування електронними архівами за результатами роботи платіжних систем забезпечує підрозділ Підприємства, який здійснюють експлуатацію відповідного програмного забезпечення платіжної системи.

Правова інформація – будь-які відомості про права Підприємства, реалізацію прав Підприємства, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику на Підприємстві.
Принцип «чистого столу» – організаційна вимога збереження конфіденційної та службової інформації працівниками Підприємства, суть якого полягає в тому, що співробітник за своєї відсутності не повинен залишати жодного документа на своєму робочому місці та комп’ютер у стані доступу до будь-якого файлу або будь-якої бази даних. Вся інформація, пов’язана з посадовою діяльністю кожного співробітника Підприємства, має зберігатися лише у приміщеннях, що обладнані комп’ютерами, сейфами, металевими шафами, шухлядами, тумбами тощо, які є власністю Підприємства або які орендуються Підприємством за письмовою угодою (договором тощо).

Протоколювання – створення та наповнення спеціального файлу, куди автоматично заноситься інформація про всі дії, які користувач здійснює в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Раціоналізаторська пропозиція – визнана Підприємством пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення в будь-якій сфері діяльності Підприємства.

Раціоналізаторська робота – діяльність щодо створення технологічних (технічних) або організаційних рішень, що є новими і корисними для Підприємства, а також цілеспрямована діяльність, що здійснюється з метою створення та освоєння раціоналізаторських пропозицій та захисту прав раціоналізаторів під час використання їх пропозицій на Підприємстві.

Режим доступу до інформації – це передбачений правовими нормами трудових договорів та посадових обов’язків порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації Підприємства.

Розголошення комерційної таємниці – термін, що застосовується у значенні ст. 17 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Секретна інформація – таємна інформація або інформація, яка є об’єктом права інтелектуальної власності та є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових не є легкодоступною для осіб, які мають справу з видом інформації, що має комерційну цінність на ринку конкурентів галузі або пов’язана з процесом виробництва та/або ринку збуту продукції та товарів, що мають аналогічне функціональне навантаження щодо пропозицій Підприємства для продажу. Виїмка матеріальних носіїв секретної інформації особами, які виконують свої обов’язки державного службовця в порядку, встановленому чинним законодавством України, проводиться тільки за вмотивованою постановою судді та в порядку, погодженому з керівником Підприємства. Виїмка матеріальних носіїв секретної інформації (в т.ч. відтворення документа) особами, які реалізують свої права та/або виконують свої обов’язки в порядку прямо, не встановленому чинним законодавством України, здійснюються лише на договірній та не безоплатній основі.

Службова інформація – сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних, економічних та інших даних, належний доступу до якої визначений Статутом Підприємства та посадовими обов’язками. До службової інформації, що є важливою для Підприємства і підлягає захисту в телекомунікаційній мережі Підприємства, в т.ч. належать такі види інформації:
• організаційно-розпорядчі документи (накази, окремі доручення, розпорядження, службові записки, протоколи засідань, листи та інше);
• документи щодо реалізації кадрової політики та персональні відомості про працівників Підприємства;
• документи бухгалтерського обліку і звітності, інші документи, у т.ч. фінансові, щодо господарської діяльності Підприємства та документи, у яких відображена матеріальна база Підприємства;
• документи, що містять інформацію, яка пов’язана з контрагентами Підприємства;
• документи щодо підготовки майбутніх переговорів з національними та/або іноземними представниками;
• тези виступів керівництва Підприємства до їх офіційного опублікування;
• інші види відкритої інформації, необхідність захисту якої визначена чинними нормативно-правовими актами.
Структура та зміст архіву за результатами роботи Підприємства визначаються технологією і внутрішніми документами Підприємства та нормативно-правовими актами України.

Схилення до розголошення комерційної таємниці – термін, що застосовується у значенні ст. 18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Телекомунікаційна мережа Підприємства – комплекс програмно-технічних засобів Підприємства, що забезпечує циркулювання інформації та доступ до неї користувачів згідно з наданими їм правами відповідно з типовими вимогами до трудових договорів та посадовими обов’язками.

Телекомунікаційна система – сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обміну інформацією шляхом передавання, випромінювання або приймання її у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб.

Технічний захист інформації (далі – ТЗІ) – діяльність, спрямована на забезпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності, цілісності та доступності (унеможливлення блокування) інформації.

Технічний захист інформації – вид захисту інформації, спрямований на забезпечення за допомогою інженерно-технічних заходів та/або програмних і технічних засобів унеможливлення витоку, знищення та блокування інформації, порушення цілісності та режиму доступу до інформації.
Технічні та технологічні умови зберігання і користування електронними архівами за результатами роботи програмно-технічних комплексів з автоматизації банківської діяльності забезпечує підрозділ інформаційних технологій Підприємства, який здійснює експлуатацію або супроводження цього комплексу, або інший підрозділ, призначений згідно з розпорядженням керівництва Підприємства.

Формування електронного архіву з окремих електронних документів, що утворюються в процесі діяльності Підприємства, здійснюється в такому порядку:
• електронні документи формуються в електронні справи відповідно до затвердженої номенклатури справ Підприємства. Групування і формування електронних документів у справи здійснюються за тим самим порядком, що й документів на паперових носіях;
• методичне керівництво і контроль за формуванням електронних документів у справи та їх оперативним зберіганням здійснює архівний підрозділ Підприємства;
• технічні та технологічні умови зберігання і користування електронними архівами електронних документів забезпечує підрозділ інформаційних технологій Підприємства.

Розділ 3. ВИЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Інформаційна система Підприємства – сукупність інформації, інформаційних ресурсів, засобів обчислювальної техніки (далі – ЗОТ) і програмного забезпечення у формі, доступній для сприйняття людиною та машиною, функції якої забезпечуються інформаційними технологіями та інформаційними процесами, в т.ч. шляхом доступу до будь-якого автоматизованого робочого місця на Підприємстві.

3.2. Інформаційна система є комплексною системою захисту інформації, взаємопов'язаною сукупністю організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації Підприємства. Інформаційна система Підприємства передує виробничому процесу, фіксує виробничу діяльність; відображає результати господарської діяльності. Інформаційна система Підприємства містить в собі сукупність прав інтелектуальної власності (в т.ч. комерційної таємниці) та конфіденційної інформації. Доступ до Інформаційної системи Підприємства поділяється на технічний (в т.ч. доступ до ЗОТ, до бази даних комп’ютера, доступ до спеціальних приміщень тощо) та на функціональний (доступ до інформації в межах посадових обов’язків або за письмовим розпорядженням керівника Підприємства).
3.2.1. Блокування інформації в системі – дії, внаслідок яких унеможливлюється доступ до інформації в системі.
3.2.2. Власник інформації – Підприємство, що акумулює та використовує інформацію відповідно з цим Положенням.
3.2.3. Власник інформаційної системи – Підприємство, що акумулює та використовує інформацію відповідно з цим Положенням. Власник інформаційної системи надає користувачеві відомості про правила і режим роботи системи та забезпечує йому доступ до інформації в системі відповідно до визначеного порядку доступу.
3.2.4. Доступ до інформації в системі – отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі. Порядок доступу до інформації, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації визначаються власником інформації.
3.3. Засоби обчислювальної техніки (ЗОТ) поділяються на основні, периферійні та мобільні:
3.3.1. Основні ЗОТ – комплект у складі системного блоку, монітора, клавіатури та маніпулятора «миша» і комплекту дротів під'єднання до електромережі та телекомунікаційної мережі.
3.3.2. Периферійні ЗОТ – засоби друкування і сканування, пристрої передачі та накопичення даних (принтери, сканери, зовнішні накопичувачі інформації, модеми тощо) з відповідними комплектами дротів і блоків живлення.
3.3.3. Мобільні ЗОТ – ноутбуки, мультимедійні проектори та портативні засоби друкування і сканування тощо.
3.4. Автоматизоване робоче місце (АРМ) – ЗОТ із пакетом загальносистемного і прикладного програмного забезпечення, що експлуатується працівниками Підприємства в рамках конкретної автоматизованої системи згідно з наданими правами (супроводження, системного адміністрування, користування тощо).
3.5. Усі ЗОТ, що знаходяться на балансі Підприємства, підлягають обов'язковому обліку та контролю за їх експлуатацією.
3.6. Облік ЗОТ, що знаходяться на балансі Підприємства, здійснюється шляхом заповнення облікової відомості і реєстраційної картки обліку комп'ютерного обладнання та оргтехніки, яку ведуть матеріально відповідальні особи підрозділу інформаційних технологій Підприємства.
3.7. Матеріально відповідальні особи підрозділу інформаційних технологій Підприємства надають ЗОТ працівникам Підприємства для виконання їхніх службових обов'язків відповідно до трудового договору та посадових інструкцій.
3.8. При отриманні ЗОТ працівник Підприємства ставить підпис у реєстраційній картці обліку комп'ютерного обладнання та оргтехніки.
3.9. Переміщення ЗОТ (крім мобільних ЗОТ) в іншу кімнату чи будівлю, передача ЗОТ іншому працівникові Підприємства здійснюється лише за погодженням матеріально відповідальних осіб підрозділу інформаційних технологій Підприємства і відображається в реєстраційних картках обліку комп'ютерного обладнання та оргтехніки.
3.10. У разі звільнення працівник передає ЗОТ матеріально відповідальній особі підрозділу інформаційних технологій Підприємства в комплектності, яка зазначена в реєстраційній картці обліку комп'ютерного обладнання та оргтехніки, де робиться відповідна відмітка.
3.11. Керівники структурних підрозділів Підприємства здійснюють контроль за збереженням ЗОТ, що використовуються у структурних підрозділах Підприємства.
3.12. Усі роботи, пов'язані з обстеженням, діагностикою, налагодженням і відновленням працездатності ЗОТ при виникненні неполадок та збоїв у їх роботі, виконуються підрозділу інформаційних технологій Підприємства.
3.13. Обстеження, діагностика, налагодження та відновлення працездатності ЗОТ виконуються за письмовим замовленням на виконання робіт підрозділом інформаційних технологій Підприємства.

3.14. У разі виходу ЗОТ із ладу і визначення фахівцями підрозділу інформаційних технологій Підприємства необхідності його ремонту в стаціонарних умовах ЗОТ вилучається з наданням заміни на час, необхідний для відновлення його працездатності. Переміщення ЗОТ і факт проведення ремонтних робіт фіксують у реєстраційній картці обліку комп'ютерного обладнання та оргтехніки.
3.15. Користувачам заборонено розкривати корпуси ЗОТ, вносити зміни до конфігурації ЗОТ або самостійно їх ремонтувати.
3.16. Зміну конфігурації ЗОТ (встановлення, заміну та інше) здійснюють фахівці підрозділу інформаційних технологій Підприємства або ремонтна організація під час ремонту на підставі договору з Підприємством.
3.17. Під'єднання ЗОТ користувача до телекомунікаційної мережі Підприємства здійснюють фахівці підрозділу інформаційних технологій на підставі письмової заявки на під'єднання та відповідної резолюції керівника Підприємства. Під'єднання до телекомунікаційної мережі Підприємства ЗОТ користувача, який не є працівником Підприємства, здійснюється (виключно) на підставі письмового розпорядчого документу керівника Підприємства.
3.18. Установлення, вилучення та оновлення програмного забезпечення на ЗОТ, які під’єднанні до телекомунікаційної мережі підприємства, виконують лише фахівці підрозділу інформаційних технологій Підприємства.
3.19. Під'єднання користувача до внутрішньої (корпоративної) електронної пошти Підприємства, яка забезпечує обмін повідомленнями електронної пошти з адресатами, що знаходяться в телекомунікаційній мережі Підприємства, здійснюється (виключно) на підставі письмового розпорядчого документа керівника Підприємства.
3.20. Відкриття поштової скриньки електронної пошти Інтернету для здійснення обміну повідомленнями з адресатами, що знаходяться за межами телекомунікаційної мережі Підприємства дозволено користувачам, які в межах виконання своїх службових обов'язків повинні обмінюватись інформацією засобами електронної пошти на підставі письмового розпорядчого документа керівника Підприємства.
3.21. ЗОТ установлюють на робочому місці працівника Підприємства і під'єднують до мережі електроживлення за допомогою триполюсних вилок і розеток із заземленням.

3.22. ЗОТ необхідно ставити на рівній стійкій поверхні та забезпечити вільне розміщення кабелів електроживлення і мережевих кабелів. Необхідно мати достатньо вільного місця біля блоків основних ЗОТ для забезпечення вентиляції та вільного доступу до розеток електроживлення і мережі.

3.23. Категорично заборонено:
• під'єднання ЗОТ до побутової двопровідної електромережі, у т.ч. з використанням перехідних пристроїв;
• під'єднання побутових електроприладів до мережі електроживлення ЗОТ;
• виконання робіт, зазначених у пп. 3.8, 3.11.-3.21. користувачем самостійно або із залученням сторонніх осіб;
• використовувати доступ до мережі Інтернет для неслужбових цілей;
• завантажувати та встановлювати на ЗОТ будь-які програми, в т.ч. з мережі Інтернет;
• створювати несанкціоновані канали виходу до мережі Інтернет і користуватися послугами інших Інтернет-провайдерів у телекомунікаційній мережі Підприємства;
• поєднувати ЗОТ із метою організації будь-якого типу віддаленого доступу, у т.ч. доступу до телекомунікаційної мережі Підприємства та мережі Інтернет;
• створювати веб-сервери, створювати і використовувати сторонні поштові скриньки на сайтах мережі Інтернет без погодження з підрозділом інформаційних технологій Підприємства та письмової резолюції керівника Підприємства.
3.24. Доступ працівників до мережі Інтернет контролюється та обмежується спеціальними програмними засобами, які забороняють доступ до певних категорій сайтів Інтернету.
3.25. Порушення правил використання ресурсів Інтернету веде до тимчасового припинення роботи користувача в телекомунікаційній мережі Підприємства до з'ясування обставин порушення та визначення міри відповідальності.
3.26. Циркулювання (навіть короткочасне) секретної інформації в телекомунікаційної мережі заборонено.
3.27. Забороняється під'єднання до телекомунікаційної мережі Підприємства ЗОТ, через який може статися виток службової та/або секретної та/або конфіденційної інформації.
3.28. Електронний обмін службовою інформацією (циркулювання) між користувачами, які під’єднанні до телекомунікаційної мережі Підприємства, здійснюється через внутрішню (корпоративну) електронну пошту Підприємства або безпосередньо через телекомунікаційну мережу.
3.29. Заборонено надавати користувачам права адміністратора, у тому числі і локального адміністратора ЗОТ.
3.30. Регулярний антивірусний контроль ЗОТ здійснюється за допомогою спеціалізованих прикладних програм, які офіційно придбані Підприємством та установлені на ЗОТ Підприємства або на ЗОТ, з власниками яких та Підприємством укладено відповідний договір.
3.31. Фахівці підрозділу інформаційних технологій Підприємства зобов'язані забезпечувати супроводження антивірусних програм, їх належне функціонування та регулярне оновлення на ЗОТ через телекомунікаційну мережу Підприємства. Періодичність оновлення визначається технологічними потребами Підприємства. У разі необхідності підрозділ інформаційних технологій Підприємства здійснює оперативне оновлення антивірусних програм.
3.32. Користувачам забороняється здійснення моніторингу та копіювання мережевих ресурсів без письмового погодження з підрозділом інформаційних технологій Підприємства.
3.33. Користувачам заборонено зберігати на серверах телекомунікаційної мережі Підприємства та на наданих ЗОТ інформацію, яка не пов'язана з виконанням ними своїх службових обов'язків.
3.34. Користувачам заборонено зберігати та запускати на ЗОТ і в телекомунікаційну мережу Підприємства програми комп'ютерних ігор, кінофільмів, відео- та аудіофайлів, інших розважальних або вірусних програм тощо.
3.35. Користувачам ЗОТ заборонено працювати в телекомунікаційній мережі Підприємства під чужими іменами, адресами чи з реквізитами інших користувачів.
3.36. Користувач зобов'язаний при роботі із ЗОТ та інформаційними ресурсами Підприємства чітко дотримуватися вимог чинного законодавства у сфері інформатизації, інформаційного забезпечення і захисту інформації цього Положення.
3.37. Користувач зобов'язаний дбайливо ставитися до ЗОТ і телекомунікаційної мережі, якими користується; використовувати ЗОТ лише для службових цілей. Після закінчення робочого дня користувач повинен самостійно вимкнути закріплені за ним ЗОТ (якщо інше не обумовлено технологічними вимогами).
3.38. Користувач, який працює на ЗОТ, не під’єднаних до телекомунікаційної мережі Підприємства, несе персональну відповідальність за використання та оновлення антивірусних програм і здійснення регулярного антивірусного контролю ЗОТ.
3.39. З метою захисту інформації від пошкодження користувач повинен знищувати файли з кодами програм (*.BAT, *.COM, *.EXE, *.DLL та інші), які надійшли з електронною поштою, якщо їх надходження не було чітко погоджено з адресантом. У разі виникнення сумнівів щодо повідомлення, яке прийшло електронною поштою, чи підозри на вірус користувач повинен звернутись до підрозділу інформаційних технологій Підприємства.
3.40. Користувач зобов'язаний самостійно зберігати копії електронних документів з інформацією, необхідною для виконання посадових обов'язків і завдань, на файловому сервері телекомунікаційної мережі підрозділу інформаційних технологій Підприємства.
3.41. Захист інформації в системі – діяльність, спрямована на запобігання несанкціонованим діям щодо інформації в системі. Загрози цілісності інформаційної системи Підприємства, можуть бути зумовлені:
3.41.1. зовнішніми впливами внаслідок можливої діяльності технічних розвідок;
3.41.2. несанкціонованим доступом унаслідок:
• можливих навмисних дій сторонніх осіб та користувачів телекомунікаційної мережі (підробка, перекручення інформації, маскування під зареєстрованого користувача, нав'язування хибної інформації, застосування закладних програм, укорінення комп'ютерних вірусів тощо);
• ненавмисних порушень (помилки, низька кваліфікація користувача, інші причини, що зумовлені людським фактором) з боку користувачів мережі.
3.42. Знищення інформації в системі – дії, внаслідок яких інформація в системі зникає.
3.43. Об'єктом захисту в інформаційній системі є інформація, що обробляється в ній, та програмне забезпечення, яке призначено для обробки цієї інформації.
3.44. Для своєчасного реагування на зміни структури і персоналу та внесення змін до облікових записів у базі інформаційних ресурсів Підприємства в разі звільнення або тривалої (більше 35 днів) відсутності працівника Підприємства на робочому місці (відрядження, декретна відпустка, інше) департамент персоналу Підприємства повідомляє про це підрозділ інформаційних технологій Підприємства.
3.45. Суб'єктами відносин, пов'язаних із захистом інформації в інформаційній системі, є:
• власник інформації;
• власник інформаційної системи;
• користувачі на підставі норм посадових обов’язків.
На підставі рішення загальних зборів акціонерів та укладеного договору власник інформації може надати право розпоряджатися інформацією іншій фізичній або юридичній особі – розпоряднику інформації.
На підставі рішення загальних зборів акціонерів та укладеного договору власник інформаційної системи може надати право розпоряджатися системою іншій фізичній або юридичній особі – розпоряднику системи.
3.46. Доступ до інформаційної системи Підприємства, телекомунікаційної мережі та внутрішнього веб-порталу Підприємства забезпечуються через присвоєння кодів (паролів) доступу до технічної складової інформаційної системи, які співробітник Підприємства зобов’язаний інвентаризувати та зберігати як секретну інформацію (комерційну таємницю) без права її розкриття третім особам протягом всього часу роботи на Підприємстві та на період, що не є меншим трьох років від дати звільнення з Підприємства.
3.47. Для забезпечення доступу до телекомунікаційної мережі та внутрішнього веб-порталу Підприємства кожний користувач зобов'язаний визначити єдиний пароль, що складається не менш ніж із шести символів. Для пароля доцільно використовувати поєднання літер, цифр, інших символів.
3.48. Зміна пароля доступу ініціюється телекомунікаційною мережею через три місяці після введення останньої зміни. На відповідний запит комп'ютера користувач уводить новий пароль, який не повинен містити більше половини символів, які використовувались у старому паролі. Якщо користувач утратив пароль доступу до телекомунікаційної мережі, він зобов'язаний подати заявку до підрозділу інформаційних технологій Підприємства про права доступу та реєстрацію нового паролю доступу до телекомунікаційної мережі Підприємства.
3.49. Процедура інвентаризації присвоєння кодів (паролів) технічного доступу відбувається таким чином:
• співробітник Підприємства на аркуші паперу власноруч пише пароль\код;
• даний пароль\код вкладається в конверт, який щільно запечатується;
• далі співробітник на конверті власноруч пише в присутності постійно діючої інвентаризаційної комісії щодо об’єктів права інтелектуальної власності Підприємства «Я, прізвище, ім’я по батькові, займаючи посаду (вказується посада або реквізити строкового трудового договору) і враховуючи процедуру, передбачену “Положенням про інформаційну систему, інтелектуальну власність, конфіденційну інформацію та комерційну таємницю (назва Підприємства), даним надписом в присутності (вказуються ПІБ та посади членів інвентаризаційної комісії) підтверджую наявність в середині цього конверту пароля/коду для технічного доступу до ЗОТ (частини інформаційної системи “назва Підприємства”, до ____________). При зміні пароля/коду зобов’язуюсь негайно повідомити про це письмовою заявою на ім’я керівника постійно діючої інвентаризаційної комісії щодо об’єктів права інтелектуальної власності Підприємства та керівника підрозділу інформаційних технологій Підприємства. Також усвідомлюю і погоджуюсь з усіма вимогами, викладеними в “Положенні про інформаційну систему, інтелектуальну власність, конфіденційну інформацію та комерційну таємницю (назва Підприємства) (дата та підписи)»;
• члени інвентаризаційної комісії Підприємства складають акт введення в господарський оборот відповідно до норм наказу Мінфіну №732 (див. додаток №3), на якому співробітник (особа, відповідальна за прийняття об’єкта права інтелектуальної власності в користування) ставить свій підпис.
3.50. Використання кодів (паролів) технічного доступу до інформаційної системи Підприємства з метою (фактом) передачі у будь-якому вигляді до конкурентів в галузі, що пов’язана з бізнесом щодо виробництва та ринку збуту продукції та товарів, які мають аналогічне функціональне навантаження щодо пропозицій Підприємства для продажу відомостей стосовно реквізитів, телефонів та інших даних з бази даних Підприємства; відомостей про фінансовий стан будь-якого співробітника та власника Підприємства; відомостей щодо режиму охорони, умов зберігання документів і комерційних переговорів Підприємства; відомостей про форми та розмір оплати робіт за договорами, розмір заробітної плати працівників Підприємства; відомостей щодо маркетингових досліджень ринку; відомостей про раціоналізаторські пропозиції Підприємства; відомостей стосовно поданих заявок щодо державної реєстрації майнових прав на об’єктів інтелектуальної власності (торговельні марки, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, виробничо-технічні твори тощо) є фактом неправомірного розкриття секретної інформації (комерційної таємниці) Підприємства та фактом завдання збитку об’єкту права інтелектуальної власності, яким є знак для товарів та послуг (свідоцтво України №_____).

Розділ 4. ОПЕРАТИВНЕ ЗБЕРІГАННЯ, ПІДГОТОВКА ТА ПЕРЕДАВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ ДО ЕЛЕКТРОННОГО АРХІВУ ПІДПРИЄМСТВА

4.1. Строк зберігання електронного архіву визначається строком зберігання відповідних електронних документів та електронних даних, які визначені для документів на паперових носіях.
4.2. Електронні архіви структурних підрозділів Підприємства тимчасового строку зберігання (до 10 років включно) перебувають на оперативному зберіганні в структурному підрозділі Підприємства, у якому вони перебували на виконанні або були створені, з часу їх створення (надходження) до закінчення їх зберігання в цьому структурному підрозділі.
4.3. Забезпечення оперативного зберігання структурними підрозділами Підприємства електронних архівів здійснюється за допомогою створення підрозділом інформаційних технологій резервних копій електронних архівів на електронних носіях.
4.4. Збереженість електронних архівів, які перебувають на оперативному зберіганні, забезпечується тим структурним підрозділом Підприємства, у якому вони перебувають на оперативному зберіганні.
4.5. Електронні архіви постійного, тривалого строку (понад 10 років) зберігання та з особового складу перебувають на оперативному зберіганні в архівному підрозділі Підприємства.
4.6. Підготовка до передавання електронних архівів до архівного підрозділу Підприємства у вигляді електронних справ включає:
4.6.1. перевірку всіх електронних підписів;
4.6.2. експертизу цінності електронних документів;
4.6.3. оформлення електронних справ;
4.6.4. складання описів електронних справ;
4.6.5. підготовку комплекту супровідної документації.

4.7. Експертиза цінності електронних документів здійснюється в їх візуальній формі та проводиться за принципами та критеріями, що визначені для документів на паперових носіях. За результатами цієї експертизи складаються описи електронних справ постійного, тривалого строку (понад 10 років) зберігання, з особового складу та акт про вилучення для знищення електронних документів, що не підлягають подальшому зберіганню.

4.8. Працівник, якій відповідає за діловодство в структурному підрозділі, оформляє справи, що включають електронні документи в логічній послідовності та хронології, уточнення заголовків електронних справ аналогічно подібним діям, які виконуються для документів на паперових носіях. Для кожної справи складається засвідчувальний напис справи, що містить відомості про склад електронних документів у справі.
4.8.1. Засвідчувальний напис справи є спеціальним електронним документом, що містить електронний цифровий підпис відповідального за діловодство працівника структурного підрозділу банківської установи, який склав цей засвідчувальний напис.
4.8.2. Засвідчувальний напис складається у форматі, що відповідає правилам діловодства в банківській установі, та містить таку обов'язкову інформацію:
4.8.2.1. відомості про склад електронних документів (назва та структура справи, кількість документів у справі);
4.8.2.2. інформаційно-пошукові характеристики електронних документів у справі (номер електронного документа, назва файлів, у яких зберігаються електронні документи у справі, формат даних, відомості про програмні засоби, що використовувалися при створенні документа, обсяги в кілобайтах, назва та версія програмного, апаратного або програмно-апаратного засобу, за допомогою якого перевіряється цілісність електронного документа).
4.9. Опис електронних справ структурного підрозділу Підприємства складається у вигляді електронного документа, який містить такі реквізити:
• номер електронної справи;
• індекс справи за номенклатурою справ;
• заголовок справи;
• дати початку та закінчення справи;
• кількість електронних документів у справі;
• строк зберігання (для справ тривалого (понад 10 років) і з особового складу);
• загальну кількість справ, що включені до опису;
• електронні підписи працівника структурного підрозділу, який здійснював передавання справ, і керівника архівного підрозділу Підприємства (особи, відповідальної за ведення архіву Підприємства).
Порядок підписання, погодження і затвердження описів електронних справ є аналогічним порядку, що встановлений для описів справ із паперовими носіями.
4.10. Документи постійного, тривалого строку (понад 10 років) зберігання та з особового складу передаються до архівного підрозділу Підприємства за описами справ і разом із супровідною документацією у вигляді електронного документа, що містить фіксований набір реквізитів-характеристик на кожну справу, а саме:
• номер електронної справи в описі;
• (назву) заголовок справи;
• відомості про розробників документів і тих осіб, які їх підписали;
• характеристику змісту (анотацію);
• відомості про програмні засоби, що використовувалися при створенні документа;
• відомості про програмний, апаратний або програмно-апаратний засіб, за допомогою якого перевіряється цілісність електронного документа.
4.11. Електронні архіви дублюються і зберігаються на двох різнотипних електронних носіях у двох різних приміщеннях. Електронними носіями для зберігання електронних архівів можуть бути:
4.11.1. жорсткі диски комп'ютерів (серверів);
4.11.2. магнітні стрічки;
4.11.3. магнітооптичні компакт-диски;
4.11.4. оптичні (лазерні) компакт-диски;
4.11.5. DVD-диски;
4.11.6. інші носії.
Вибір носія здійснюється з урахуванням строків зберігання електронних документів і гарантованого строку зберігання інформації на електронному носії.
4.12. Архівний підрозділ Підприємства забезпечується необхідною комп'ютерною технікою і програмним забезпеченням, що підтримують можливість роботи з усіма електронними носіями та форматами запису, які використовувалися під час запису електронних архівів. У разі переходу на нові типи електронних носіїв або нове програмно-апаратне забезпечення, що не підтримує попередні формати запису електронних архівів, усі архіви, які були записані на старі типи електронних носіїв і за допомогою старого програмно-апаратного забезпечення, у разі потреби повинні бути переписані на нові типи носіїв за допомогою нового програмно-апаратного забезпечення підрозділом, який відповідає за супроводження програмно-апаратного забезпечення. Разом із цим цілісність цих електронних архівів має бути засвідчена електронним цифровим підписом працівника архівного підрозділу Підприємства із складанням відповідного акта.
4.13. Перевірка цілісності електронних архівів (перевірка належного функціонування електронних носіїв і можливість отримання інформації з них шляхом перевірки можливості читання цього архіву) здійснюється не менше ніж один раз на рік комісією, призначеною керівником Підприємства, до складу якої входять відповідальні спеціалісти підрозділів, які створювали ці архіви (архів електронних документів, електронний архів платіжної системи тощо). Для зручності дозволяється проводити окремі контрольні перевірки цих архівів.
4.14. У разі закінчення гарантованого строку зберігання інформації на електронному носії здійснюється перезапис електронного архіву на новий носій, а в разі порушення цілісності електронного архіву – його відновлення з резервної копії.
4.15. Електронні носії з електронними архівами за винятком жорстких дисків комп'ютерів (серверів) повинні бути промарковані відповідними написами в довільній формі для ідентифікації їх змісту та строків зберігання. Маркування електронних носіїв у разі використання спеціалізованої апаратно-програмної архівної системи може виконуватися цією системою.
4.16. Правила видачі електронних документів з електронних архівів не відрізняються від правил видачі документів на паперових носіях з архіву Підприємства.
4.17. Під час видачі документів з електронних архівів обов'язковою операцією є перевірка цілісності документа за допомогою засобів перевірки електронного підпису або засобів програмно-технічного комплексу. Лише під час одержання позитивного результату перевірки цілісності документ уважається справжнім.
4.18. У разі потреби робиться паперова копія електронного документа, що засвідчується підписом відповідальної особи, яка зробила цю копію, та відбитком печатки Підприємства. Якщо паперова копія електронного документа зроблена для використання в межах Підприємства, дозволяється не засвідчувати цю копію відбитком печатки Підприємства.
4.19. У разі закінчення строку зберігання електронних документів знищення електронних архівів здійснюється з оформленням відповідних документів, як для паперових документів.
4.20. Знищення електронних архівів на електронних носіях здійснюється призначеною керівником Підприємства комісією зі складанням відповідного акта із застосуванням одного або кількох одночасних дій:
4.20.1. фізичного руйнування електронного носія;
4.20.2. руйнування інформації на електронному носії за допомогою потужного електромагнітного випромінювання;
4.20.3. подвійного запису на перезаписувальний електронний носій спеціальної інформації (наприклад, одиниць або нулів).
4.21. У разі потреби після знищення електронного архіву електронні носії (у разі їх придатності) можуть використовуватися повторно до закінчення строку їх використання. Передавати ці електронні носії до інших юридичних або фізичних осіб заборонено.

Розділ 5. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

5.1. На підставі актів введення в господарський оборот (див. додаток №3), складених відповідно до норм Наказу Мінфіну №732 щодо майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності Підприємства, в балансі Підприємства як активи, що є окремими об’єктами бухгалтерського обліку, за первісною вартістю обліковуються:
5.1.1. у складі третьої групи нематеріальних активів Підприємства права на (крім тих, витрати на придбання чи використання яких визнаються роялті):
• комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг) комерційні (фірмові) найменування);
• знаки обслуговування (доменні імена; державні реєстраційні номери технічних умов; печатки, штампи Підприємства; прийняті на ринку та зазначені в Статуті Підприємства технічні та комерційні слова-сленги, вирази, салогани, рекламні звернення, анонси тощо).
5.1.2. у складі четвертої групи нематеріальних активів Підприємства права на об'єкти промислової власності (крім тих, витрати на придбання чи використання яких визнаються роялті), якими є:
• винаходи (термін застосовується у значенні ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
• корисні моделі (термін застосовується у значенні ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
• промислові зразки (термін застосовується у значенні ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»);
• сорти рослин (термін застосовується у значенні ст. 1 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин»);
• породи тварин (термін застосовується у значенні ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину»);
• компонування (топографії) інтегральних мікросхем (термін застосовується у значенні ст. 1 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»);
• комерційні таємниці (в т.ч. пароль або код електронного цифрового підпису в платіжних системах Підприємства);
• ноу-хау;
• захист від недобросовісної конкуренції (термін застосовується у значенні ст. 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
5.1.3. у складі п’ятої групи нематеріальних активів Підприємства права на об’єкти авторського та суміжного права, яким є:
• документи, що стосуються внутрішніх стосунків з власниками та співробітниками Підприємства (з позначкою «©, “назва Підприємства”; дата, місяць, рік створення»);
• бізнес-плани та аналіз їх виконання (з позначкою «©, “назва Підприємства”; дата, місяць, рік створення»);
• база даних (в т.ч. база даних щодо постачальників, клієнтів; відомості щодо фінансового стану; відомості щодо банківських, поштових реквізитів та номерів контактних телефонів постачальників або клієнтів; відомості щодо банківських, поштових реквізитів та номерів контактних (не службових) телефонів співробітників та керівника (власника) Підприємства;
• рекламна продукція Підприємства (в т.ч. статті в пресі, відеоролики, виступи на семінарах, конференціях, ярмарках тощо);
• логотипи, рекламні слогани;
• маркетингові дослідження (з позначкою «©, “ назва Підприємства ”; дата, місяць, рік створення»);
• інші твори, створені в рамках виконання службового завдання та посадових обов’язків (в т.ч. комп’ютерні програми, проекти договорів щодо реалізації продукції, раціоналізаторські пропозиції тощо).
5.2. Підставами для набуття майнових прав Підприємства на об’єкти права інтелектуальної власності Підприємства є:
5.2.1. акти інвентаризації постійно діючої інвентаризаційної комісії щодо майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності Підприємства;
5.2.2. договори щодо права використання майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності.
5.3. Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих об’єктів права інтелектуальної власності, щодо яких існує активний ринок, про що в т.ч. свідчить факт витоку інформації, факт плагіату, доведений службовим розслідуванням Підприємства, або факт витоку інформації, факт плагіату, визнаний на підставі рішення суду. У разі переоцінки окремого об'єкта права інтелектуальної власності переоцінюються всі інші активи групи, до якої належить цей об'єкт права інтелектуальної власності (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).
5.3.1. Переоцінка об'єктів права інтелектуальної власності тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
5.3.2. Первісна вартість придбаного об'єкта права інтелектуальної власності складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.
5.3.3. Первісна вартість об'єкта права інтелектуальної власності, придбаного в результаті обміну на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта права інтелектуальної власності. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта права інтелектуальної власності, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є його справедлива вартість із включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.
5.3.4. Первісна вартість об'єкта права інтелектуальної власності, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний актив, дорівнює справедливій вартості переданого немонетарного активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.
5.3.5. Первісною вартістю безоплатно отриманого об'єкта права інтелектуальної власності є їх справедлива вартість.
5.3.6. Первісною вартістю об'єкта права інтелектуальної власності, що внесені до статутного капіталу Підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) Підприємства їх справедлива вартість.
5.3.7. Первісна вартість об'єкта права інтелектуальної власності, створеного працівником або працівниками в рамках посадових обов’язків та трудового договору з Підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).
5.3.8. Первісна вартість об'єктів права інтелектуальної власності збільшується на суму витрат, пов'язаних із удосконаленням цих об'єктів права інтелектуальної власності та підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.
5.4. Об'єкт права інтелектуальної власності, що є нематеріальним активом, списується з балансу в разі неможливості отримання Підприємством надалі економічних вигод від його використання.
5.5. На дату річного балансу Підприємство має оцінювати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності активу, яким є об'єкт права інтелектуальної власності.
5.5.1. Про зменшення корисності активів, які є об'єктами права інтелектуальної власності, можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:
• зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалося;
• застаріння або фізичне пошкодження активу;
• суттєві негативні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє Підприємство, що відбулися протягом звітного періоду або очікувані найближчим часом;
• збільшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і суттєво зменшити суму очікуваного відшкодування активу;
• перевищення балансової вартості чистих активів Підприємства над їх ринковою вартістю;
• суттєві зміни способу використання активу протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які негативно впливають на діяльність Підприємства;
• інші свідчення того, що ефективність активу є або буде гіршою, ніж очікувалося.
5.5.2. Якщо на дату річного балансу ознаки зменшення корисності об'єкта права інтелектуальної власності перестали існувати, то Підприємство визначає і відображає вигоди від відновлення його корисності. Про відновлення корисності активу можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:
• суттєве збільшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду.
• суттєві позитивні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє Підприємство, що відбулися протягом звітного періоду;
• зменшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і суттєво збільшити суму очікуваного відшкодування активу;
• суттєві зміни активу та/або способу його використання протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які позитивно вплинуть на діяльність Підприємства.
• інші свідчення того, що ефективність активу є або буде кращою, ніж очікувалося.
5.6. З метою економічної безпеки Підприємства та реалізації правових норм, відображених в Статуті Підприємства:
5.6.1. пароль або код електронного цифрового підпису в платіжних системах Підприємства, код/пароль доступу користувача на підставі посадових обов’язків та трудового договору до початку роботи з засобом обчислювальної техніки, інформаційної системи Підприємства, телекомунікаційної мережі та внутрішнього веб-порталу «Підприємства» та пароль або код електронного цифрового підпису до електронного архіву Підприємства є окремими об’єктами бухгалтерського обліку з невизначеним строком корисного використання;
5.6.2. щороку здійснюють переоцінку справедливої вартості об’єктів бухгалтерського обліку Підприємства, якими є знаки для товарів і послуг, код електронного цифрового підпису в платіжних системах Підприємства та пароль або код електронного цифрового підпису до електронного архіву Підприємства.
5.7. Ноу-хау як об’єкт права інтелектуальної власності Підприємства, відображений в балансі Підприємства як актив, – сукупність технічної або комерційної інформації Підприємства, що є секретною, суттєвою і такою, що ідентифікується у будь-якій формі.
5.7.1. Секретна форма ноу-хау означає, що ноу-хау в сукупності чи в поточному кресленні і поєднанні своїх компонентів не є загальновідомим чи легкодоступним, і його цінність – це лідерство в часі, яке при передачі забезпечує ліцензія. Поняття не містить обмежень відносно того, щоб кожний окремий компонент ноу-хау був узагалі невідомим чи не одержуваним.
5.7.2. Суттєва форма ноу-хау означає, що ноу-хау охоплює інформацію, яка має значення для удосконалення усього процесу обробки продукту або послуги чи його частини.
5.7.3. Ідентифікована форма ноу-хау означає, що ноу-хау описані чи зафіксовані таким чином, що виникає можливість перевірити їх на відповідність критеріям секретності та суттєвості (наприклад, відеозапис процесу збережений на відеокасеті, що в запечатаному вигляді передається до членів постійно діючої інвентаризаційної комісії Підприємства за процедурою, зазначеною в пп. 3.49., 3.50. цього Положення).
5.8. Власником майнових прав на будь-який об’єкт права інтелектуальної власності, що є комерційною таємницею Підприємства, є Підприємство та його власники (згідно з нормами Статуту).
5.9. Майнові права на комерційну таємницю Підприємства набуваються на підставі:
• визначення та інвентаризації (за процедурою, зазначеною в п. 3.49. цього Положення) інформації комерційною таємницею;
• передання майнових прав на комерційну таємницю відповідно до законодавства.
5.10. Право на допуск до комерційної таємниці Підприємства мають керівник Підприємства та акціонери (згідно з нормами Статуту). Припинення дії допуску до комерційної таємниці не звільняє особу від взятих нею зобов’язань щодо збереження секретності комерційної таємниці.
5.11. Раціоналізаторською визнається пропозиція, яка є новою і корисною для Підприємства і передбачає:
• створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва, застосовуваної техніки або складу матеріалу. Наприклад, удосконалення конструкції виробу може характеризуватися змінами в конструктивному виконанні деталей, вузлів, блоків тощо в їх взаємозв'язку, взаєморозміщенні, співвідношенні, геометричних формах;
• удосконалення організації та технології виробничого процесу. Наприклад, удосконалення технології виробництва може характеризуватися змінами у методах проведення технологічних операцій, їх послідовності, параметрах режимів (температура, тиск тощо), а також змінами в машинах, що застосовуються в приладах, пристроях, які приймають участь у процесі. При цьому до технології виробництва зокрема можуть відноситися засоби виміру, контролю, випробувань, монтажу, видобутку або переробки сировини.
5.12. Раціоналізаторська пропозиція є новою для Підприємства, якщо згідно з наявними на даному Підприємстві джерелами інформації ця або тотожна поданій пропозиція не була відома в мірі, достатній для її практичного використання. Не визнається обставиною, що впливає на новизну раціоналізаторської пропозиції, її використання за ініціативою автора протягом не більше трьох місяців до подання Заяви керівнику Підприємства.
5.13. Раціоналізаторська пропозиція є корисною для Підприємства, якому вона подана, якщо її використання дає змогу підвищити економічну ефективність (прибуток) або одержати інший позитивний ефект Підприємством.
5.14. Після прийняття рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською та прийняття її до використання автору чи кожному зі співавторів пропозиції в місячний термін видається свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію за номером, під яким її зареєстровано в журналі реєстрації раціоналізаторських пропозицій. Форма та зміст свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію визначаються Положенням про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію, затвердженим наказом Державного патентного відомства України від 22.08.1995 р. №129, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.09.1995 р. за №323/859.
5.15. Не визнається раціоналізаторською пропозиція, яка:
• знижує надійність та інші показники якості продукції;
• погіршує умови праці, якість робіт;
• викликає або збільшує рівень забруднення навколишнього природного середовища;
• ставить лише завдання або тільки визначає ефект, що може бути одержаний від застосування пропозиції, без вказівки конкретного рішення;
• забезпечує досягнення позитивного ефекту шляхом заходів організаційного, а не технічного характеру (поліпшення стану робочих місць, упорядкування системи матеріально-технічного забезпечення виробництва, обліку і звітності, зміна графіків роботи і ремонту устаткування чи транспортних засобів, скорочення часу доставки вантажів тощо);
• відноситься до умовних позначень, розкладів, правил гри, дорожнього руху, судноплавства, складання шкал, таблиць, діаграм, графіків, номограм, якщо вони не призводять до зміни конструкції приладів, що їх містять, або технології виробництва;
• передбачає зміну розміщення устаткування в приміщеннях, будинках, спорудах, якщо воно не призводить до удосконалення технологічного процесу;
• спрямована на заміну будівельних конструкцій, матеріалів, деталей, виробів, застосування яких передбачено обов'язковими для Підприємства будівельними нормами, правилами та іншими нормативними документами по будівництву, а також якщо ця заміна призводить до порушення технічних правил по економному витрачанню будівельних матеріалів;
• спрямована на зміну міст розробки кар'єрів, забору води для потреб будівництва, вивезення ґрунту, на зміну протяжності інженерних комунікацій, якщо така пропозиція не містить ознак раціоналізаторської пропозиції, а також на скорочення протяжності інженерних комунікацій у зв'язку зі змінами технічних умов на їх приєднання, викликане приближенням до об'єкта будівництва джерел і трас електропостачання, зв'язку, газозабезпечення, теплозабезпечення, водопроводу з причин, які не залежать від будівельної організації;
• пов'язана зі змінами проектних рішень, якщо заявку на видачу охоронного документа на зміну проектних рішень подано після узгодження цих змін із замовником, крім випадків, коли пропозиція використовувалась з ініціативи автора протягом не більше трьох місяців до подачі заявки на видачу охоронного документа;
• зроблена працівником проектної організації, що здійснює авторський нагляд в процесі будівництва, по зміні проектних рішень.
5.16. Заявки на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, а також заявки на видачу охоронних документів на інші об'єкти права інтелектуальної власності оформлюються згідно з чинним законодавством України. Заяви на ім’я керівника Підприємства про доцільність підготовки на видачу охоронних документів заявки або на винахід, або на корисну модель, або на інші об'єкти права інтелектуальної власності розглядаються протягом місяця від дати її надходження до канцелярії Підприємства. Про прийняте рішення автора (співавторів) заяви письмово інформують. По кожній заяві на ім’я керівника Підприємства про доцільність підготовки на видачу охоронних документів на майнові права на об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути прийняті такі рішення:
• визнати пропозицію доцільною і подати на оформлення охоронних документів;
• провести дослідну перевірку пропозиції;
• пропозицію відхилити.
5.17. Облік заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки здійснюється відповідно до вимог:
• інструкції щодо заповнення форм первинної облікової документації з обліку об'єктів права інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем і раціоналізаторських пропозицій), затвердженої наказом Державного комітету статистики України №469 від 10.08.2004 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.08.2004 р. за №1054/9653;
• інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №4-нт «Звіт про набуття прав інтелектуальної власності та використання об'єктів права інтелектуальної власності», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 20.08.2007 р. №306, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2007 р. за №1038/14305.
5.18. Право авторства на будь-який об’єкт права інтелектуальної власності визнається за фізичними особами, творчою працею яких створено об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до норм трудового договору та Статуту Підприємства.
5.19. Право авторства на будь-який об’єкт права інтелектуальної власності, створений сумлінною творчою працею двох і більше працівників/службовців Підприємства, належить їм спільно як співавторам службового твору, майнові права на який належать Підприємству та його власникам (згідно з нормами Статуту).
5.20. Порядок користування правами на будь-який об’єкт права інтелектуальної власності, створений працівниками/службовцями Підприємства у співавторстві, визначається нормами трудового договору, цим Положенням та Статутом Підприємства.
5.21. Не визнаються співавторами особи, які надали авторові на будь-який об’єкт права інтелектуальної власності тільки технічну допомогу (виготовлення креслення і зразків, оформлення документації, виконання розрахунків, проведення дослідної перевірки тощо) або сприяли оформленню прав на будь-який об’єкт права інтелектуальної власності, створений працівниками/службовцями або власниками Підприємства.

Розділ 6. ПРОЦЕДУРА НАЙМАННЯ (ЗВІЛЬНЕННЯ) СЛУЖБОВЦЯ/СПІВРОБІТНИКА ПІДПРИЄМСТВА

6.1. На стадії наймання майбутній службовець/співробітник підписує наступні зобов'язання:
6.1.1. Про те, що службовець/співробітник не порушує обмежувальних умов та інформує Підприємство про відсутність у нього майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності, використання яких було пов’язане з попередніми місцями роботи (служби), вказавши повну назву та поштові адреси місць роботи за останні три роки.
6.1.2. Має доповідати в рамках службової підлеглості або безпосередньо письмово керівнику Підприємства про всі факти тиску на нього з боку когось або працівника/службовця Підприємства з метою змусити його розкрити конфіденційну та/або секретну інформацію (у т.ч. за грошову винагороду) з попереднього місця роботи або місця роботи на Підприємстві.
6.1.3. Під час роботи на Підприємстві вважати заробітну плату вичерпною винагородою за створення нових об’єктів права інтелектуальної власності, опис останніх як службовий твір надавати на адресу керівника Підприємства.
6.1.4. Винагорода працівника/службовця Підприємства, зазначена у п. 6.1.3. цього Положення, не може бути спірним об’єктом з Підприємством в рамках діючого Сімейного кодексу України.
6.1.5. Визнавати, що під час роботи на Підприємстві всі створені службовцем/співробітником майнові права на об’єкти права інтелектуальної власності, використання яких пов’язане з ринком Підприємства на підставі трудового договору, є майновими правами Підприємства та його власників.
6.1.6. У випадку звільнення з Підприємства не використовувати в своїй трудовій або комерційній (підприємницькій) діяльності на бездоговірній основі майнові права інтелектуальної власності Підприємства та не бути стороною будь-якої угоди, в результаті якої майнові права інтелектуальної власності Підприємства мають стати або стали предметом (об’єктом) інформаційного ринку.
6.1.7. Про те, що даний трудовий договір з боку службовця/співробітника не є формою неправомірного використання та/або збирання комерційної таємниці та не є способом розголошення або схилення до розголошення комерційної таємниці на користь Підприємства та його власників.
6.2. Працівник має повідомити не пізніше одного робочого тижня керівника Підприємства у письмовій формі про факт створення ним та зміст інформації, що може бути комерційною таємницею.
6.3. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю, створену працівником/службовцем під час дії трудового договору, належить Підприємства та його власникам (відповідно до норм Статуту).
6.4. Працівник/службовець після припинення трудових відносин зобов’язаний:
6.4.1. Повернути власнику комерційної таємниці усі в особі ____________________ Підприємства матеріальні носії, що містять комерційну таємницю, що використовувалися працівником/ службовцем під час виконання трудових обов’язків.
6.4.2. Зберігати секретність комерційної таємниці протягом всього строку чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю, але не менше терміну життя працівника/службовця.
6.5. Власник комерційної таємниці, у тому числі ноу-хау, може передати будь-якій особі права на неї на підставі положень Цивільного кодексу України.
6.6. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання майнових прав інтелектуальної власності Підприємства, в т.ч. на комерційну таємницю, ноу-хау, визначаються ліцензійним або іншим цивільно-правовим договором, що укладається у письмовій формі та має містити такі умови:
• способи використання;
• порядок виплати винагороди за надання дозволу на використання;
• обов'язки сторін по встановленню та дотриманню заходів щодо допуску до комерційної таємниці, режиму комерційної таємниці, збереження секретності ноу-хау;
• обов'язок контрагента по відшкодуванню збитків при розголошенні комерційної таємниці, в тому числі ноу-хау, при порушенні умов договору;
• строк та територію дії договору.
6.7. При звільненні з Підприємства колишній працівник має дотримуватися в період, що є не меншим трьох років з дати звільнення, вимог цього Положення. У випадку встановлення факту порушення вимог цього Положення Підприємство вправі виставити вимогу, як колишньому співробітнику, так і юридичній/фізичній особі (в т.ч. суб’єкту підприємництва, представнику державних контролюючих органів) про відшкодування збитку, завданого об’єкту права інтелектуальної власності, якою є знак для товарів та послуг (свідоцтво України №________), виходячи з формули:

Уопт = (3Умакс + 2Умін) / 5

Уопт – розмір завданої шкоди знаку для товарів та послуг (свідоцтво України №________ );
Умакс – справедлива вартість знаку для товарів та послуг (свідоцтво України №________ );
Умін = (Взбитку + Вконтр) , де Взбитку – сума, що дорівнює значному розміру, згідно зі ст. 229 Кримінального кодексу України, або сума контрафактної продукції;
Вконтр – сума, що враховує витрати на підготовку та подання позову, в т.ч. проведення досудової оцінки збитку та судової експертизи.

Розділ 7. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

7.1. Положення разом із додатком, яким є типові вимоги до трудових договорів Підприємства, набуває чинності з дати його затвердження загальними зборами власників Підприємства.
7.2. Із цим Положенням мають бути ознайомлені та мають дотримуватися його вимог усі співробітники Підприємства, які працюють на Підприємстві на день його затвердження та почнуть працювати на Підприємстві у наступні дні.
7.3. Підписи про ознайомлення з Положенням є невід’ємним додатком (окремим аркушем чи окремими аркушами) до нього і зберігаються у керівника Підприємства.
7.4. Якщо частина цього Положення стає недійсною, то це не тягне за собою недійсність решти Положення. Недійсне положення замінюється допустимим в правовому вiдношеннi. Зміни проводяться у письмовій формі.

 

За матеріалами сайту "Незалежний АУДИТОР"