Активний розвиток торгівлі харчовими продуктами, їх участь у зовнішньоекономічних операціях у певних випадках зумовлюють необхідність призначення судових експертиз за цією групою товарів.

З розвитком ринкових відносин асортимент харчової продукції на території України значно розширився та постійно оновлюється, у зв’язку з чим у судово-слідчій практиці формуються категорії справ щодо правопорушень і злочинів у сфері економіки, включаючи порушення митних правил, фальсифікацію сировини й готової продукції тощо

Віктор Архіпов, к. техн. н., професор, судовий експерт

Аналіз експертної практики проведення судово-товарознавчих експертиз харчових продуктів у науково-дослідних інститутах судових експертиз Мінюсту України за останні п’ять років показує, що саме вони становлять переважну кількість всіх товарознавчих експертиз, призначених у кримінальних справах. Питання, які вирішують експерти, насамперед стосуються визначення вартості досліджуваних об’єктів.

Здебільшого судово-товарознавчі експертизи харчових продуктів проводяться за документами. Це вимагає від експерта-товарознавця досконалого знання нормативної та законодавчої бази, методик та порядку проведення експертиз. Тому з наукового й практичного погляду актуальним залишається розвиток теоретичних та методологічних основ судово-товарознавчих експертиз харчових продуктів, на який значною мірою впливають такі чинники, як зміна законодавчої бази, посилення вимог до висновків судових експертів та ін.

Найбільш актуальними є проблеми, що стосуються питань, пов’язаних з визначенням об’єкта, предмета, мети, завдань судово-товарознавчої експертизи харчових продуктів, зумовлених різними причинами в певних ситуаціях під час товарообігу.

Невирішеними та дискусійними досі залишаються питання щодо класифікації продовольчих товарів, вибору критеріїв, методів та засобів їх ідентифікації під час вирішення завдань щодо їх якості та безпечності, походження, вартості тощо.

Відповідно до Переліку видів експертиз, які виконуються в науково-дослідних інститутах судових експертиз [1], та Переліку експертних спеціальностей, за якими проводяться судові експертизи, до товарознавчої віднесено експертизу машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання, зокрема і харчових продуктів. Крім цього, згідно з «Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» [2], вивчення харчових продуктів проводиться також і в процедурах криміналістичних експертиз речовин та виробів (продовольчі товари та продовольча сировина). Отже, до об’єктів судової товарознавчої та криміналістичної експертизи належать: продовольчі товари народного споживання та сировина, машини, обладнання.

Предметом судово-товарознавчої експертизи продовольчих товарів є фактичні дані у справі, які встановлюються судовим експертом на підставі спеціальних знань, у результаті дослідження цих продовольчих товарів, їх відносин (зв’язків) з явищами навколишньої дійсності (різними впливами) і функціонально пов’язаних з ними процесів (упаковкою, транспортуванням, зберіганням), проведеного в межах чинних правових норм, з метою отримання доказової бази для слідства та суду.

Предмет експертизи продовольчих товарів дає змогу правильно визначити коло завдань та обрати експерта або експертів.

Об’єктами, які надаються експерту на дослідження, насамперед, є імпортовані в Україну продовольчі товари, зокрема їх характеристики як у стадії проходження, так і після процедури митного контролю, що вилучаються при характерних правопорушеннях: при порушенні митних правил у частині недостовірного декларування, пов’язаного з наданням митному органу відомостей про найменування, кількість, кодів УКТЗЕД; поставці на територію України як недоброякісної продукції, так і з ознаками її фальсифікації; розкраданні; часткової або повної втрати товарного виду при страхових випадках, аваріях, пожежах тощо.

Це все формує основні завдання судово-товаро­знавчої експертизи харчових продуктів, які полягають у вирішенні питань експертом щодо вартості товарної продукції; належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; характеристик об’єктів дослідження відповідно до вимог УКТЗЕД; змін показників якості товарної продукції; відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил, а також встановлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника.

Суттєвою частиною доручення на проведення судово-товарознавчої експертизи машин, обладнання, сировини та продовольчих товарів народного споживання є перелік питань, які ставляться на розв’язання. Серед них найбільш поширеними є такі:

• Яка вартість об’єктів дослідження як на території України, так і за її межами?
• Яке найменування та призначення товарів?
• Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару?
• Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за органолептичними показниками?
• Яка ринкова вартість зерна (зернобобових культур) станом на дату укладення контракту (на поточну дату) з урахуванням його якісних показників?

Враховуючи суттєву роль об’єкта судово-товарознавчої експертизи, дослідження якого під час експертизи залежить від його мети та суб’єктивної оцінки експерта, на нашу думку, доцільно обґрунтувати класифікацію продовольчих товарів і визначити основні концептуальні положення судово-товарознавчої експертизи, що забезпечать її вмотивованість.

Об’єктами дослідження під час проведення судово-товарознавчих експертиз харчових продуктів можуть бути як товари, так і документи, що містять відомості про них (протоколи випробувань, сертифікати відповідності, приписи органів державного ветеринарного та фітосанітарного контолю, що визначають галузь реалізації).

Є величезний спектр питань, які можуть бути вирішені експертом-товарознавцем як шляхом дослідження безпосередньо об’єктів, так і наданих докумен­тів, що містять відомості про товар, наприклад: встановлення відповідності упаковки, маркування, умов транспортування і зберігання вимогам нормативних документів; визначення можливості впливу різних факторів на зниження якості товару; встановлення зниження рівня якості (вартості); наявність псування; встановлення відповідності якості виробу базовим даним (вимогам науково-технічної документації, контрактів, сертифіка­тів); встановлення термінів та умов зберігання; визначення вартості товарів тощо.

Питання можуть вирішуватися і комплексно, із залученням судових експертів інших спеціальностей (хіміків, біологів, технологів, ветеринарів та ін.), що дає змогу визначити значимі параметри, й експертів атестованих та акредитованих випробувальних центрів та лабораторій.

Для проведення судово-товарознавчих експертиз продовольчих товарів застосовуються «Методичні рекомендації з питань призначення та проведення судово-товарознавчих експертиз продовольчих товарів з метою визначення їх вартості» [3] та «Методичні рекомендації щодо оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави» [4]. Проте ці методики містять лише загальні підходи до проведення експертизи, тому в експертній практиці іноді застосовуються «Методичні рекомендації дослідження деяких груп продовольчих товарів», які розроблені фахівцями Торгово-промислової палати України та колишнього СРСР. Необхідно зауважити, що їх кількість обмежена, а деякі з них взагалі не відповідають сучасним нормативним вимогам.

Для віднесення продукції до певної товарної групи чи підгрупи експерти керуються загальноприйнятою в товарознавстві класифікацією, згідно з якою усі продовольчі товари поділяються за походженням основної сировини на три підкласи [5]:

• Товари рослинного походження: зерноборошняні товари; плоди, овочі, гриби та продукти їхньої переробки; крохмаль, цукор, мед; кондитерські вироби.
• Товари тваринного походження: молоко та молочні товари; м’ясо і м’ясні товари; яйця та продукти їх переробки; товари з риби і нерибних об’єктів водного промислу.
• Товари змішаного походження: харчові жири; смакові товари (група сформована за призначенням); харчові концентрати; продукти дитячого харчування (група сформована за призначенням).

Товари розподіляються за групами за сировиною та технологією виготовлення, призначенням та видом. Під час ідентифікації харчових продуктів доцільно дотримуватися основних термінів та визначень, оскільки їх статус закріплений законодавством України: харчовий продукт (їжа), харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (використання), функціональний харчовий продукт, харчова добавка, дієтична добавка, необроблений харчовий продукт тваринного походження, рослинні продукти (харчові продукти рослинного походження) [6]. Ці товари, функціонуючи в ринкових умовах, виділяються серед подібних за загальновизнаними споживними властивостями.

Крім цього, розвиток імпорту харчових продуктів передбачає врахування основних термінів, визначених харчовим законодавством ЄС. Так, у Регламенті (ЄС) № 178/2002 Європейського парламенту і ради від 28 січня 2002 року [7] до «продовольчого товару» (або «продукту харчування») віднесено будь-які перероб­лені, частково перероблені або неперероблені речовини або продукти, які призначені для вживання в їжу. Цей термін охоплює напої, жувальні гумки і будь-яку речовину, в тому числі воду, навмисно включену в продовольчі товари в процесі їх виготовлення, приготування або обробки. Термін «продукт харчування» не охоплює: корми; тварин, що знаходяться в живому стані, крім випадків, коли вони готові до вживання в їжу людьми; рослини до їх збору; медикаменти в значенні директив 65/65/ЕЕС і 92/73/ЕЕС Ради ЄС; косметичні продукти у значенні Директиви 76/768/ЕЕС Ради ЄС; тютюн і тютюнову продукцію в значенні Директиви 89/622/ЕЕС Ради ЄС; наркотичні засоби і психотропні речовини в значенні Єдиної конвенції ООН про наркотичні засоби 1961 року й конвенції ООН про психотропні речовини 1971 року; відходи і забруднюючі домішки.

Згідно з викладеним вище, до продовольчих товарів відносяться продукти в натуральному або переробленому вигляді, що споживаються людиною (в тому числі продукти дитячого харчування, продукти дієтичного харчування), бутильована питна вода, алкогольна продукція (в тому числі пиво), безалкогольні напої, тютюн і тютюнові вироби, жувальна гумка, а також продовольча сировина, харчові добавки і біологічно активні добавки.

Проведення судової експертизи харчових продуктів здійснюється, як правило, на підставі наданих експерту-товарознавцю документів, в яких є відомості про стан та рух об’єктів дослідження за певний проміжок часу, який цікавить слідство (суд). До таких документів належать: приймально-здавальні документи, товаросупровідні документи, акти встановлення якості, акти експертиз, акти лабораторних досліджень, акти на списання продукції, журнали обліку отриманих вантажів, акти контрольної перевірки товарів, паспорти сховища, паспорти на продукцію, книга комірника, графіки температури і відносної вологості повітря в торговельних приміщеннях та сховищах тощо. Також експерту можуть бути надані висновки експертів інших спеціальностей, протоколи огляду, протоколи вилучення документів, протоколи допитів, пояснювальні записки, фотографії.

Таким чином, об’єктами судово-товарознавчих експертиз продовольчих товарів є самі продовольчі товари, упаковка (тара), а також матеріали кримінальних, господарських, адміністративних та цивільних справ (документи), що містять інформацію про товарні характеристики й обставини, що стосуються операцій, пов’язаних з товаром (виробом), з умовами пакування, транспортування, зберігання та приймання.

Основними документами, які експерт-товарознавець використовує під час визначення якості продовольчих товарів, є акти лабораторних досліджень, які передбачають вибір та доцільність застосування тих чи інших методів дослідження. До них належать:

• метод документальної перевірки – спосіб дослідження правильності складання документів з метою визначення їх придатності для дослідження;
• порівняльний метод (метод зіставлення) – метод дослідження, заснований на зіставленні властивостей досліджуваних об’єктів для встановлення їх подібності (відмінності);
• метод нормативної перевірки – спосіб дослідження показників властивостей об’єктів (виробів, маркування, пакування, транспортування, зберігання, а також умов приймання і випробувань), викладених у документах, з метою встановлення їх відповідності нормативним вимогам.

Дослідження технічних, мікробіологічних та хімічних показників, які характеризують стабільність технологічного процесу і формування споживних властивостей харчових продуктів, дає змогу обґрунтувати висновки ідентифікації (ототожнення), зокрема, вид сировини, напівфабрикатів, метод виготовлення та ймовірність або можливість віднесення продукції до оригіналу.

Номенклатура показників якості харчових продуктів визначена в чинній документації. Для ідентифікації якості харчових продуктів важливим є встановлення граничних показників вмісту компонентів, показників безпечності, ознак методу виготовлення, обробки, слідів недосконалості існуючих технологій, псування, неправильного зберігання тощо. Ідентифікація якості харчових продуктів забезпечує встановлення фактичного стану товару, заснованого на порівнянні показників якості оцінюваної продукції (товару) з відповідними базовими значеннями. У деяких випадках якість товарів протягом певного часу може поліпшуватися (наприклад, при дозріванні сирів, витримці коньяків тощо). Але в більшості випадків відбуваються негативні зміни якості, в результаті яких виникають товарні втрати. Залежно від виду змін товарних характеристик харчових продуктів, що виникають при зберіганні, транспортуванні та реалізації, товарні втрати поділяються на кількісні й якісні.

Отже, завдання, що стоять перед судово-товарознавчою експертизою продовольчих товарів, можна визначити таким чином:

• встановлення товарної приналежності досліджуваних об’єктів, тобто визначення їх місця в існуючій класифікаційній системі;
• аналіз показників якості досліджуваних об’єктів з метою встановлення їх стану;
• встановлення відповідності товарних властивостей продовольчого товару вимогам нормативних докумен­тів, договору, супровідним документам, маркувальним позначенням та ін.;
• визначення відповідності дійсних умов (способу, засобів) пакування та зберігання продовольчих товарів вимогам нормативних документів;
• встановлення дійсного псування, убутку продовольчих товарів у конкретних умовах зберігання або транспортування;
• розрахунок природного убутку продовольчих товарів;
• визначення ступеня зниження якості досліджуваних об’єктів з урахуванням їх стану;
• вирішення питання про можливість реалізації, переробки або утилізації неякісних продовольчих товарів;
• визначення вартості досліджуваних об’єктів у необхідний період часу.

Використані джерела:

1. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів» від 09.08.2005 р. № 86/5.
2. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 08.10.1998 р. № 53/5.
3. Методичні рекомендації з питань призначення та проведення судово-товарознавчих експертиз продовольчих товарів з метою визначення їх вартості ; Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (ХНДІСЕ). – Харків, 2005. – 108 с.
4. Методичні рекомендації щодо оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави ; Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ). – Київ, 2003. – 83 с.
5. Товароведение и экспертиза продовольственных товаров : Учебник / Под ред. проф. Л.Г. Елисеевой. – М. : МЦФЭР, 2006. – 800 с.
6. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР.
7. Про встановлення загальних принципів і приписів харчового законодавства, про заснування Європейського органу з безпеки продуктів харчування і про закріплення процедур щодо безпеки продовольчих товарів. Регламент № 178/2002 Європейського парламенту і ради від 28 січня 2002 року.

За матеріалами сайту "Незалежний АУДИТОР"