Перш ніж розглядати можливість формування ринку інтелектуальних послуг, зокрема послуг економічної експертизи, необхідно визначити умови його формування. До умов формування ринку інтелектуальних послуг, зокрема ринку послуг з економічної експертизи, належать: наявність попиту на послугу; наявність пропозиції, тобто достатньої кількості виробників, що пропонують послуги та мають різні форми власності; відсутність обмежень щодо взаємодії виробника та споживача послуги, тобто наявність економічної свободи; вільний доступ всіх суб’єктів ринкових відносин до інформації про стан ринку. Тільки за наявності цих умов можна стверджувати, що існує можливість створення ринку певного виду послуг.

Галина Гавриш, судовий експерт

Під ринком послуг економічної експертизи слід розуміти сукупність соціально-економічних відносин у сфері обігу, за допомогою яких здійснюється купівля-продаж послуг економічної експертизи та визначається їхня цінність. Під послугою економічної експертизи розумітимемо вид інтелектуальних послуг, спрямованих на вирішення внутрішніх проблем економічних систем з метою вдосконалення їх системи управління. 

Дослідженню формування ринків різних інтелектуальних послуг присвячено праці багатьох українських вчених. Загальні питання функціонування ринків послуг розглянуто в роботах: В.А. Пареної, А.В. Сидорової, О.В. Ярмак та інших. Теоретичний аналіз категорії «послуга» наведено в роботах В.А. Пареної. Вона розглядає послугу в двох різних значеннях: з боку споживчої вартості та з боку вартості як специфічних виробничих відносин залежно від форми власності. Такий підхід, на наш погляд, є обґрунтованим, оскільки дає змогу врахувати різні аспекти формування вартості послуги. Автор відзначає, що для ефективного функціонування сфери послуг потрібно поєднувати ринковий та державний механізми регулювання ринків послуг. Свобода вибору, вільний доступ до ресурсів та інформації, реалізація особистого інтересу здійснюються за рахунок дії ринкового механізму. У випадку, коли ринковий механізм неефективно діє, втручається держава за рахунок використання методів прямого і непрямого регулювання. Питання аналізу та прогнозування розвитку підприємств сфери послуг розглянуто в роботах А.В. Сидорової. Важко не погодитися з автором щодо актуальності питання розвитку сфери послуг та її інтеграції у світовий економічний простір. Науковець пропонує цікавий підхід для оцінювання внеску сфери послуг у розвиток економіки країни на основі визначення структурних характеристик сфери послуг, а саме: матеріальних ресурсів, трудового та виробничого потенціалу, ступеня розвитку ринкових відносин та структури споживання населення.

Економічний зміст інтелектуальних послуг визначено в роботах О.В. Ярмак. Автором доведено, що інтелектуальні послуги мають відповідати критеріям капіталоутворення, ресурсозабезпечення і ретрансляції, та за означеними критеріями ви­окремлює наступні види послуг: консалтингові, освітні, послуги з охорони здоров’я та науково-технічні послуги. О.В. Ярмак виділяє також специфічні ознаки інтелектуальних послуг: нематеріальність, не віддаленість від споживача і виробника, високий рівень працеємності, складність визначення якості надання послуги тощо. В працях автора визначено чинники, що заважають розвитку ринку інтелектуальних послуг в Україні.

Значна кількість праць вітчизняних науковців, зокрема О.С. Марченко, В.А. Верби, М.Г. Книша та інших, присвячена аналізу розвитку та формуванню ринку інформаційно-консультаційних послуг, дослідженню проблем встановлення ціни на ці послуги. Проте формування ринку послуг з економічної експертизи не досліджував в Україні жоден автор. Це обумовлено тим, що більшість з науковців вважає послуги економічної експертизи консультаційними. Однак цей підхід є не об’єктивним, оскільки послуги економічної експертизи мають певні відмінності від консультаційних послуг. Тому в цьому досліджені приділимо увагу аналізу проблем, що виникають при формуванні ринку послуг з економічної експертизи в Україні.

В Україні довгий час з моменту незалежності було значним державне втручання в економіку. Воно зменшує економічну самостійність ринкових агентів, тому для ефективного формування ринку необхідно його мінімізувати. Держава має забезпечити умови для формування ринку, а не регулювати цей процес постійно, оскільки регулювання має відбуватися за рахунок ринкових механізмів, тобто дії закону попиту та пропозиції. Під дією цих законів встановлюється ринкова ціна, а в умовах конкурентного середовища відбувається обмін, який задовольняє інтереси продавця та споживача.

Чинники, що впливають на формування конкурентного середовища ринку послуг економічної експертизи, наведено на рис. 1.

Умовно чинники можна поділити на внутрішні та зовнішні. До зовнішніх належать: зміна попиту, державне регулювання в частині законодавства та ціноутворення тощо; до внутрішніх – географічна диверсифікація ринку, відсутність інформації (її закритість), вибір стратегії та методів ціноутворення тощо.

Звичайно, врахування цих чинників дає змогу більш ефективно сформувати ринок послуг економічної експертизи.

Аналіз ринків інтелектуальних послуг та аналіз особливостей послуг з економічної експертизи дав можливість виявити проблеми формування ринку відповідних послуг.

Проблеми за групами та дії щодо їх вирішення наведено на рис. 2.

Проаналізуємо їх детальніше та визначимо шляхи вирішення.

Недосконале законодавче забезпечення процесу функціонування ринку послуг з економічної експертизи. Так, законодавчо не визначено поняття «економічної експертизи», Державний класифікатор продукції та послуг не містить навіть такого виду послуг. Крім того, не визначено державний або приватний орган, який би контролював ринок економічної експертизи. Це не стосується судово-економічної експертизи, оскільки вона, як правило, виконується державними установами, які підпорядковані Міністерству юстиції України.

Відсутність сформованої ринкової інфраструктури. У разі відсутності ринкової інфраструктури неможливе функціонування будь-якого ринку. В Україні процес формування інфраструктури ринку послуг економічної експертизи відбувається повільно, тому держава має його прискорити. Додатково до створення ринкової інфраструктури держава має також забезпечити правові гарантії, тобто крім прийняття законів створити умови для їх реалізації. Основна роль держави при формуванні певних видів ринку полягає в забезпеченні рівноваги в суспільстві, оскільки конкуренція та вільне ціноутворення не можуть існувати без розвинутої ринкової інфраструктури.

Відсутність прозорих механізмів ціноутворення на ринку інтелектуальних послуг, зокрема на ринку послуг з економічної експертизи. Встановлення справедливої ціни на послугу є основним завданням виробника послуг, а відсутність чітких алгоритмів дає можливість «нечесним» виробникам встановлювати ціни, які є економічно необґрунтованими, найчастіше завищеними, що негативно впливає на попит на послуги економічної експертизи. Крім того, в процесі ціноутворення необхідно враховувати якість наданих послуг. Поява на ринку якісних послуг економічної експертизи за справедливими цінами призведе до збільшення попиту на них, а отже, і до збільшення прибутків підприємств, що їх надають, з одного боку, та соціально-економічної корисності – з іншого.

Послуги з економічної експертизи є неконкурентоспроможними на внутрішньому ринку та на зовнішньому. На зовнішньому (світовому ринку послуг), можливо, за рахунок недостатнього фінансування, українські підприємства використовують застарілі технології, а отже, не в змозі конкурувати зі світовими лідерами в галузі експертиз. Що ж стосується внутрішнього ринку, то основними виробниками послуг економічної експертизи на сьогодні є державні установи, а саме на­уково-дослідні інститути судових експертиз Міністерства юстиції України, а для стимулювання розвитку ринку послуг необхідно створювати умови для вільного входження в галузь недержавних установ.

Відсутність системи підготовки спеціалістів в галузі економічної експертизи. В Україні не має освітніх закладів, які б готували спеціалістів з економічної експертизи. Унікальність кожної експертизи потребує підготовки спеціалістів високого класу, тобто не просто спеціалістів в сфері бухгалтерського, податкового обліку тощо, а спеціалістів широкого профілю. Крім того, необхідно враховувати і той факт, що спеціаліст має постійно підвищувати свою кваліфікацію. Якщо попит на послуги економічної експертизи збільшуватиметься, то можна припустити, що професіоналізм експертів також зростатиме.

Аналіз проблем становлення ринку послуг економічної експертизи дав можливість розробити рекомендації щодо формування цього ринку. Так, необхідно реалізувати наступні завдання:

• удосконалити законодавче забезпечення та визначити перелік обов’язкових економічних експертиз;
• створити механізм ціноутворення на послуги економічної експертизи;
• створити систему підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
• сприяти створенню конкурентного середовища на ринку послуг економічної експертизи, оскільки конкуренція є регулятором при встановленні ціни на послугу та сприятиме розширенню ринку послуг);
• створити державний або недержавний орган, який би контролював діяльність підприємств, що надають послуги з економічної експертизи, або підпорядкувати вже існуючій організації, наприклад Міністерству економіки;
• затвердити перелік послуг, що надаються експертними установами;
• сформувати єдиний реєстр експертів з економічних питань;
• створити національну інформаційну базу даних, яка включатиме в себе інформацію щодо підприємств, які надають послуги економічної експертизи, з наданням їх реквізитів та контактів. Крім того, ця база даних має включати також результати економічних експертиз, якщо вони не є конфіденційними. Реалізація такого кроку дасть можливість зробити економічні відносини більш прозорими. Наприклад, підприємець замовляє економічну експертизу фінансової діяльності свого постачальника, в результаті якої встановлено, що він продає неякісний товар з порушенням строків поставки, а при висуненні вимоги щодо повернення коштів – ці кошти не повертаються. Така інформація має бути доступною широкому загалу і, звісно, навряд чи цей підприємець довго працюватиме на ринку. Слід зазначити, що завдання держави полягає в забезпеченні відкритості інформації про наявність легальної та нелегальної (тіньової) діяльності окремих суб’єктів господарювання. Причому ця інформаційна база має об’єднувати результати діяльності експертних організацій та інших контролюючих органів (податкових інспекцій, контрольно-ревізійного управління, прокуратури тощо).

За матеріалами сайту "Незалежний АУДИТОР"