Воєнні злочини, скоєні в Україні, можуть розслідуватися в інших державах відповідно до принципу універсальної юрисдикції, який за певних умов дозволяє переслідувати міжнародні злочини незалежно від місця їх вчинення

У таких провадженнях можуть виникати питання щодо використання результатів експертних досліджень, проведених українськими фахівцями. І робота експерта не завжди завершується підготовкою висновку: може виникнути потреба прибути до іноземного суду, пояснити застосовану методику, обґрунтувати результати дослідження та відповісти на запитання.

Ст.10 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року передбачає процедуру запрошення свідків та експертів до судових органів іншої держави.

Ст.12 встановлює гарантії безпечної явки за визначених Конвенцією умов.

Для українських судових експертів, які досліджують наслідки в війни, це привід заздалегідь враховувати можливість такого виклику: бути готовими обґрунтувати застосовану методику, пояснити результати дослідження та відповісти на запитання учасників провадження.

P.S. На фото - Хосе Пабло Барайбар, судовий антрополог, під час свідчення у справі Ратка Младича в Міжнародному трибуналі щодо колишньої Югославії, Гаага, 2 вересня 2013 року. Він доповідав про методику дослідження останків жертв Сребрениці та ексгумацію масових поховань.