30 вересня відкрили подання заяв за останніми трьома категоріями Реєстру збитків. Серед них - B3.1 «Екологічна шкода».
За цією категорією заявником є держава Україна, включно з її регіональними та місцевими органами влади.
Для B3.1 потрібно підтвердити, зокрема:
який компонент довкілля постраждав і де;
яка подія спричинила шкоду;
характер і масштаб шкоди;
докази її наявності та наслідків;
суму вимоги та обґрунтування її розрахунку.
Водночас Реєстр прямо зазначає: подання заяви не означає, що її зміст або сума вже перевірені чи що компенсація буде присуджена. Остаточні правила оцінки та виплати компенсації визначатимуться майбутнім компенсаційним механізмом.
Тому зараз важливе не лише питання фіксації шкоди, а й якості доказової бази. Для встановлення шкоди довкіллю недостатньо самого розрахунку. Верховний Суд звертає увагу, що розрахунок Держекоінспекції сам по собі не є висновком експерта, а розмір шкоди має бути доведений належними засобами доказування.
І це важливо на тлі реформи експертної діяльності. Україна одночасно говорить про розширення можливостей для роботи недержавних експертів, зокрема залучення їх до частини криміналістичних досліджень.
➡️ Поки формується майбутній компенсаційний механізм, виникає практичне питання: хто, на основі яких даних і за якими методиками формуватиме незалежну професійну доказову базу екологічної шкоди?