Парадоксально, але сьогодні значно голосніше обговорюється скандал навколо людей, які відповідали за цей напрям, ніж сам механізм, від якого в майбутньому залежатиме отримання компенсації постраждалими.
На нашу думку, не менш важливо не втратити фокус з найважливішого: ратифікації Конвенції, запуску Комісії та доказову базу, на чому у майбутньому ґрунтуватимуться рішення про компенсацію.
Для судових експертів важливо розуміти, яку роль експертиза може відігравати в доказуванні вимог до Реєстру збитків.
Показовою є категорія A2.5 - катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження або покарання. Станом на 1 квітня 2026 року до Реєстру надійшло 922 вимоги.
Потерпілий може заявити, зокрема, про душевний біль і страждання, а також про серйозні тілесні ушкодження та пов’язані з ними витрати.
Серед можливих доказів тілесних ушкоджень Реєстр прямо вказує судово-медичні експертизи, але це не є обов’язковою умовою подання вимоги, якщо шкода може бути підтверджена іншими доказами (які саме не уточнюється).
Остаточні правила, процедури та методологічні підходи до оцінки вимог будуть визначені майбутньою Комісією.
️Важливе застереження з тексту: внесення вимоги до Реєстру ще не означає, що її зміст і розмір заявленої шкоди перевірені або що компенсацію визначено. Це також завдання майбутньої Компенсаційної комісії.
A2.5 - це лише один із критеріїв Реєстру, і підходи до доказування можуть суттєво відрізнятися залежно від категорії заявленої шкоди.
Професійний діалог є важливою складовою на шляху до справедливості і це має бути враховано наступною посадовою особою відповідальною за цей напрям.
P.S. Найбільший виклик: Конвенція про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог для України ще не набула чинності. Наразі її ратифікували лише 7 держав та ЄС (не автаматично всі держави ЄС), а для створення Комісії необхідні 25 ратифікацій за умови, що сукупні індивідуальні внески цих сторін до бюджету Реєстру за 2025 рік становлять щонайменше 50% загального бюджету Реєстру за 2025 рік.