Під час війни ми не можемо дозволити собі втрачати експертів через недосконалість перехідних процедур.
Судово-медична експертиза сьогодні - це величезний обсяг роботи, надзвичайна відповідальність і постійне психологічне навантаження. Особливо у прифронтових регіонах. Саме тому привертає увагу ситуація довкола одного з експертів із Запоріжжя.
У червні закінчився строк дії його свідоцтва. Тим часом система атестації змінилася: новий порядок МОЗ уже передбачає безстрокові свідоцтва, але старі свідоцтва діють до завершення зазначеного в них строку.
Експерт подав документи на отримання нового свідоцтва 7 липня. Станом на 10 серпня рішення ще не було прийнято.
Формально це питання перехідної процедури.
Але за ним стоїть конкретна людина, яка працює в Запорізькому обласному бюро судово-медичної експертизи та, зокрема, бере участь у репатріації й ідентифікації загиблих захисників України.
І тут варто змістити акцент.
Під час війни нам потрібно не лише реформувати систему, а й підтримувати людей, які тримають її на собі.
Судово-медичний експерт - це не просто запис у реєстрі та чинне свідоцтво. Це фахівець, який працює з надзвичайно складними випадками, документує наслідки війни й несе відповідальність за результати своєї роботи.
В умовах війни важливо підтримувати не лише інституції, а й людей, які в них працюють. Особливо тоді, коли психологічне навантаження і професійне виснаження стали частиною повсякденної реальності.
Підтримка людини - це не щось додаткове до реформи. Це умова того, щоб система взагалі продовжувала працювати.
