3 жовтня в київському Центрі культури і мистецтв МВС України пройшов семінар на тему «Зміни до Кримінального процесуального кодексу з призначення та проведення обов'язкових експертиз».

Організаторами семінару стали Незалежна науково-дослідна експертна спілка, а також Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ України. У зв’язку з цим, серед присутніх у центрі культури МВС окрім спеціалістів з судової експертизи знаходилися також і слідчі різних рівнів та сфер діяльності.

Розпочалася конференція із виступу  заступника голови ННДЕС Богдани Ісакович. У своєму вступному слові вона озвучила основні цілі і завдання семінару, а також відзначила, що українське експертне середовище ще остаточно не призвичаїлося до нової редакції кримінально-процесуального кодексу України, через що без допомоги експертів багатьом слідчим досить важко розібратися в усіх нюансах справ у сфері економічних правопорушень.

«Новим КПК слідчі поставлені у досить жорсткі часові рамки – для особливо тяжких злочинів така межа складає не більше 12 місяців, у той час як складні експертні дослідження можуть тривати до 90 днів» - зауважила вона.

Продовжив конференцію виступ представника Міністерства юстиції України – заступника директора департаменту судової роботи та експертного забезпечення правосуддя Мінюсту Геннадія Пампухи. Він озвучив основні питання, що обговорювалися на останньому засіданні координаційної ради при міністерстві щодо реформування чинного законодавства України з судової експертизи.

За словами чиновника, нова редакція Закону України «Про судову експертизу» з’явилася ще в серпні минулого року, тому зараз основною задачею координаційної ради при Мінюсті є виведення процесу розробки цього проекту на  етап фінального обговорення.

«За цей час ми отримали дуже багато різноманітних пропозицій та побажань. Серед усього іншого одним з основних напрямків змін у нормативному регулюванні судової експертизи в Україні є створення єдиної інструкції і для експертів Мінюсту, і для науково-дослідних експерно-криміналістичних центрів при МВС України, і для працівників приватних експертних структур» - розповів Пампуха.

В свою чергу судовий експерт, оцінювач та науковий співробітник Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Інна Поліщук розповіла слухачам семінару про обов’язкові випадки призначення судової експертизи та про особливості проведення досліджень у сфері охорони авторського права.

За її словами, справи, пов’язані з інтелектуальною власністю мають бути одним з випадків призначення судової експертизи в обов’язковому порядку.

««Найпоширенішими об’єктами судекспертизи є торгівельні марки – цей напрям є найбільш комерціалізованим, що відкриває багато можливостей для зловживань. Також дуже часто виникає потреба проводити дослідження, пов’язані з порушенням прав власності на аудіовізуальні твори. Втім, куди більш складною є експертиза у сфері охорони авторського права на винаходи, корисні моделі чи раціоналізаторські пропозиції – у даному випадку необхідно проводити комплексне дослідження»  - зазначила Поліщук.

У той же час, за словами судового експерта та заступника голови ННДЕС зі зв’язків з органами законодавчої, виконавчої та судової влади Людмили Онищенко, конкретних методик оцінки нематеріальної шкоди наразі просто не існує, а поняття матеріальних цінностей в жодному національному правовому документі досі не визначено. Окрім цього вона навела перелік питань, що обов’язково мають вказуватися у постанові слідчого про призначення судової експертизи.

«В постанові необхідно надати перелік матеріальних носіїв, якими в ході дослідження будуть користуватися експерти. Це можуть бути візуальні зображення постраждалих об’єктів «до» та «після» певної події, перелік їх споживчих чи технічних характеристик (наприклад, оформлені у довідці з Бюро технічної інвентаризації – БТІ). Однак при цьому, дуже важливо, що джерело даної інформації має бути єдиним» - зазначила Онищенко.

Втім, як показує практика, судова експертиза призначається далеко не завжди, тому у багатьох випадках слідчі та адвокати використовують у ході розслідувань послуги спеціалістів. Особливості роботи спеціаліста під час досудового слідства проаналізувала аудитор, судовий експерт та адвокат Інна Лукашова.

За її переконанням, сліди злочинної діяльності нерідко бувають «нетрадиційними», тому базової підготовки слідчих та звичайних експертів для відбору та аналізу таких слідів в подібних випадках зазвичай не вистачає.

«Спеціаліст допомагає слідчому визначити важливі для досудового розслідування ознаки та характеристики тих чи інших об’єктів, при цьому не порушуючи їх» - розповіла Лукашова.

Вона також зазначила, що головна відмінність спеціаліста від експерта полягає у тому, що перший має право лише консультувати слідчого, у той час я експертизу може виконувати лише кваліфікована та атестована для цього особа.

Майже тригодинну сесію конференції завершували виступи експерта судово-економічної експертизи, аудитора та заступника голови ННДЕС з організаційної роботи Олени Морозової, яка розповіла про особливості визначення економічного збитку державі чи кредиторам при банкрутстві підприємства, а також професора кафедри фінансів Одеського національного економічного університету та судового експерта Віри Хомутенко, яка назвала головні проблеми оподаткування спільної діяльності у сфері будівництва житла.

У ході своєї доповіді Морозова надала слухачам практичні рекомендації стосовно оцінювання розміру матеріальної шкоди, що завдається при доведенні того чи іншого суб’єкта господарської діяльності до банкрутства.

В свою чергу Віра Хомутенко навела цілий ряд прикладів з експертної практики при дослідженні питань з оподаткування суб’єктів спільної діяльності податком на додану вартість та податком на прибуток. При цьому, вона навела декілька цікавих статистичних розрахунків, згідно з якими, зокрема, рівень доступності житла у столиці України Києві складає 32 роки – саме стільки часу треба безперервно працювати звичайному киянину для того, щоб купити власне житло. Також за словами Хомутенко, з 2006 року основними суб’єктами діяльності у сфері житлового будівництва є фінансові компанії, третина з яких з часом банкрутують, залишаючи свої проекти нереалізованими.

Кожен з учасників конференції отримав пам’ятний сертифікат про участь у семінарі, а також примірник першого випуску збірника інформаційно-консультаційних матеріалів з судової експертизи, підготовленого авторами-членами ННДЕС спільно зі слідчим апаратом МВС України.

Детальніше про головні події та висловлювання з семінару читайте у жовтневому номері журналу «Незалежний АУДИТОР» №10 (33)